Учора – робоча зустріч в Луцьку, сьогодні – прогулянка чернігівським Валом із подругами, а завтра – участь у засіданні Ради Європейського Союзу студентів у Тбілісі. Знайомтеся, це Поліна Гомбалевська, вона – президентка Української асоціації студентів, експертка з акредитації освітніх програм, студентка УКУ. І описане в попередньому реченні – невеличкий період із її надактивного життя. Тож сьогодні я познайомлю вас з людиною, яка встигає все і всюди.
Привіт, Поліно. Розкажи, будь ласка, трохи своєї біографії: основні факти з життя.
Привіт! Мене звати Поліна, мені 22 роки. Народилась я в Чернігові, тут виросла та живу досі. Перші чотири роки навчання минули в школі №36. У п’ятий клас я пішла в спеціалізованій школі №2 із поглибленим вивченням іноземної мови. А після 9 класу вступила до Чернігівського обласного педагогічного ліцею на хіміко-біологічний профіль. Далі – вступ до університету, я обрала Національний університет «Чернігівський колегіум» ім. Т. Г. Шевченка. Там я навчалась очно на природничо-математичному факультеті за освітньою програмою «Комп’ютерні науки»; також паралельно здобувала освіту заочно – за спеціалізацією «Середня освіта. Інформатика». Під час навчання в Чернігові трохи вчителювала. Після здобуття освітнього рівня «бакалавр» я продовжила навчання – вступила на магістратуру в Український католицький університет за спеціалізацією «Управління неприбутковими організаціями».
Я знаю тебе як надзвичайно активну учасницю студентського самоврядування Чернігівського університету та новообрану президентку Української Асоціації студентів. Але яким був твій шлях до цих досягнень? Ти прийшла в університет як і всі – школяркою, якій трохи складно та страшно? Чи навпаки, точно знала, чого хочеш, і йшла до цього?
Зараз можу сказати, що мені не було складно і страшно. Я цього дуже хотіла завжди, скільки себе пам’ятаю. Крок до громадської активності я зробила ще в школі – десь класі в шостому стала президенткою шкільної активної групи. Ми займалися організацією дозвілля для учнів 5-9 класів. Наступною сходинкою стала моя активність у діяльності парламенту ліцею. Логічним продовженням була участь у діяльності університету: з першого курсу я була залучена до студентської ради факультету на якому навчалася. Здається, на другому курсі очолила студентську раду природничо-математичного факультету, і вже як її голова потрапила до складу студентського самоврядування університету. Через певний час мене обрали головою студентського парламенту. Очолювала я його приблизно два роки.
У 2019 році долучилася до першого тренінгу – це було навчання в Харкові, від Української асоціації студентів і агентства із забезпечення якості вищої освіти для студентів-експертів з акредитації освітніх програм. Після його завершення я стала експерткою з акредитації освітніх програм.
Пізніше виступила з ініціативою залучення парламенту мого університету до складу Української асоціації студентів. Ми стали колективними членами і тоді я як делегат і представниця університету почала брати участь у різних заходах від асоціації. В 2021 році мене запросили до керівного складу організації – на Генеральній асамблеї влітку обрали членкинею виконавчого комітету з неформальної освіти. Надалі продовжувала будувати свою кар’єрну драбину в УАСі. У травні 2022-го стала виконувачем обов’язків президента. У жовтні 2022-го отримала статус першої віце-президентки, обраної на Генеральній асамблеї. А 1 липня 2023 року мене обрали президенткою Української асоціації студентів.
В історіях твого акаунту в інстаграмі я зазвичай спостерігаю постійний рух, подорожі, як одна країна змінюється на іншу. Розкажи трішки про свої мандри? Це власна ініціатива чи участь у проєктах? Якщо проєкти, то де ти їх шукаєш?
Моє життя завжди було активним, якщо не брати до уваги період ковіду. В часовому проміжку 2019-2022 років я не мала жодних поїздок за кордон, у той час я подорожувала Україною, досліджувала її.
Із 24 лютого 2022 року в межах діяльності Української асоціації студентів я почала активно займатися міжнародною діяльністю, оскільки наша організація єдина в Україні, що є членом Європейського союзу студентів. Це організація, що об’єднує понад 40 країн з усієї Європи, туди входять понад 45 організацій, подібних до УАС (Української асоціації студентів), що об’єднують студентство з усього світу. З 24 лютого ми постійно комунікували з ними, аби вони мали найточнішу інформацію з приводу подій, які відбуваються в нас, і могли висвітлювати її на рівні Ради Європи, Європейської комісії та інших інституцій. У жовтні 2022 року відбулося моє перше, від після подій повномасштабного вторгнення, відрядження до Брюсселя, в Європейський парламент. Я була делегаткою від України на форумі, на якому зібралися понад 1200 учасників – це була молодь з усього світу. Загалом я підрахувала, що за цей період відвідала понад п’ять нових країн, здійснила понад сім поїздок. І це все робочі поїздки, відрядження. Все було пов’язано з діяльністю УАС на європейському та міжнародних рівнях.
А щодо пошуку проєктів для участі молоді: зараз дуже багато каналів у телеграмі, інстаграмі та інших соціальних мережах. Різні громадські організації займаються вивченням можливостей для української молоді та шерять їх у своїх акаунтах. Також контактуйте з дирекцією закладів, у яких ви навчаєтеся. Зараз є чимало цікавих закордонних програм для наших студентів.
У тебе як ні в кого іншого хочу запитати: як усе встигати? Як тобі це вдається?
Я, на жаль, не можу сказати, що все встигаю. Це моя біда. Але я звернула увагу, що все залежить від людей, які поруч зі мною. Також важливий внутрішній стан, у якому ти перебуваєш під час планування та роботи. Якщо відбувається так, що у тебе щось не лагодиться в особистому житті, то більшість твоїх думок не буде зайнята продуктивністю. Важливо, коли тобі допомагають, коли тебе підтримують, коли у тебе все добре з твоїми близькими, то значно простіше та легше все встигати на професійному рівні.
Також важливо систематизувати свої плани. На жаль, нема чарівного додатка, який ти завантажиш – і він розпланує все за тебе. Цим ми маємо займатися самостійно. Кожен вибирає спосіб під себе: онлайн-планувальники, щоденне планування власноруч у щотижневиках або ж велика дошка-борд із плануванням. Головне – систематизувати.
Також важливо не перенавантажувати себе. Треба оцінювати свої сили, розуміти, що краще відкласти, перенести, відмовитися. Бо, як показує досвід, нічого хорошого з надлишкової завантаженості не виходить. Та буває, що навіть із використанням усіх цих інструментів не вдається бути суперпродуктивним, але це нормально.
І наостанок – кілька порад для тих, кому ти імпонуєш як людина, лідер думки, активістка.
Тут я буду лаконічна. Залишу кілька своїх філософських думок, які я намагаюся просувати і на основі яких будую свою команду.
Зрозумійте свою суперсилу. Зміни починаються з нас самих, і для того аби мати сили та бути рушієм, необхідно сформувати себе, свій світогляд, свої принципи. А щоб зробити все це, треба усвідомити для себе, в чому ж ваша особливість, що ви будете нести в люди. Також раджу вірити в людей. Я сама так роблю, це моя суперсила. Я вірю, що кожна людина здатна зробити багато хорошого і що кожна її дія здатна привести до успіху. Я не виправдовую людей, ні. Я вірю в те, що кожен хоче лише найкращого і намагається реалізувати це доступними йому способами. Виховайте в собі готовність до того, що не все можливо. Необхідно розуміти, що, на жаль, не завжди все вдається і це нормально. Головне – прагнення. Подорожуйте. Відкривайте країну, світ, пробуйте нове, шукайте людей, зважайте на дрібниці.
Спілкувалась Таліна Тарасенко
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
