Люди: Секрети мотивації, динаміка руху і філософія життя Дмитра Котка

38740276_2131051670477814_4771612471473471488_n

Рубрика «ЛЮДИ»

Дмитро Коток

Народився в Чернігові. Навчався також у рідному місті, після школи вступив до вишу (фах – економіка підприємства). В старших класах потрапив до молодіжного руху однієї із політичних партій того часу. Брав участь у Помаранчевій революції.

«Причетність до чогось масштабного надає значимості й окриляє. Для молоді це важливо».

У період студентства підпрацьовував у різних сферах: роздавав листівки, працював на будівництві, навчав дітей роботі з комп’ютером. Ще зі школи дуже захопився відвідуванням тренажерного залу. Там зустрів багато друзів і однодумців. З багатьма й нині підтримую зв’язок.

На останніх курсах університету мій тренер у спортзалі й одночасно друг сказав, що до комплексу «Кислород» набирають тренерів. У мене на той час не було ані спортивної, ані медичної освіти, але було величезне бажання. В мене повірили і влаштували серйозний іспит. Приблизно рік я відвідував медичну бібліотеку, вивчав усе про будову тіла, про фізіологічні та хімічні процеси в організмі. А потім щоденно складав своєрідні іспити тренерам і директору спортивного залу. Я пройшов випробування і мене взяли на роботу. На той момент для студента без грошей займатися на тренажерах у хорошому залі, ще й гроші за це отримувати – більше ніж мрія.

До речі, в «Кислороді» познайомився і почав товаришувати з торговим директором одного з лікеро-горілчаних представництв в області. Потім ми разом відкрили невеличку фірму. В нього я багато чого навчився.

У той період зі здоров’ям трапилася біда, і я довше ніж на рік випав із життя. Був прикутий до ліжка…

Після реабілітації все довелося починати з нуля. Влаштувався в київське таксі. Це живі гроші та непоганий заробіток. Через якийсь час мене забрав до себе відомий у регіоні бізнесмен, пов’язаний із меблевим виробництвом. Товаришуємо з ним і досі. Було чимало проектів у різних областях України. У Чернігові співпрацював з 5-6 фірмами.

Певний час захоплювався покером. Багато хто ставиться до цієї гри як до азартної. Так, азарт є, але головне – не сприймати цю гру як джерело доходу. Тоді все буде добре.

Була неприємна історія з автомобілем. Наприкінці минулого року в мене вкрали автомобіль бізнес-класу. Але завдяки близькому другу я встиг застрахувати машину одразу після покупки в одній із основних страхових фірм міста. Зараз триває період слідства і, якщо не знайдуть, то через півроку страхова фірма повинна повністю компенсувати мені збитки. Поки що з боку страхової жодних проблем немає. Якщо все буде благополучно, всім радитиму ту фірму. Наразі їжджу на недорогому автомобілі, який радує невеликою витратою пального. А загалом треба вміти знаходити плюси в будь-яких ситуаціях.

Роблю електронні портрети людей. Дехто ставить ці портрети в соціальних мережах як фотографії профілю. Чимало незнайомих людей замовляють ці електронні фото на подарунок.

Восени минулого року майстер, який обслуговував автомобіль, «заразив» мене риболовлею – природа, свіже повітря, краплі води з-під човна на швидкості.

45355502_2188264611423186_8981377876997701632_n

Це фантастика. Їздили і на зимову риболовлю, але я її не зрозумів. Чекаю потепління.

Фільми дивлюся постійно. Раніше в мене була традиція ходити в Чернігові щочетверга на останні сеанси. Навіть спеціально для цього приїжджав із Києва, щоб разом з друзями переглянути фільм.

Телевізор не дивлюся вже років п’ять. Зараз усе фактично через інтернет дивлюся. Дуже люблю відео про альтеративне формування життя, планети, про релігію і віру. Після такого відео зрозумів, що треба ознайомитися з Книгою Еноха, якої церква не сприймає. Мисляча людина в цій книзі знайде і запитання, і відповіді, паралелі та приводи подумати й проаналізувати.

Стосовно фільмів, то люблю яскраві та кіно з сенсом. Наприклад, «Першому гравцю приготуватися», «Історія Бенджаміна Баттона».

Кумирів не маю. Навіть звичайний пересічний може послугувати прикладом і дати правильний життєвий урок.

Політикою не цікавлюся, але іноді доводиться варитися в ній через робочі моменти. Для себе зрозумів: треба бути за того політика, за якого тобі і твоїй родині добре. Або в наших реаліях – бути проти всіх. Усі політики мають спільну мету – власне збагачення. Ніхто не йде в політику, щоб дійсно дбати про людей.

Після президентських виборів життя однозначно зміниться. Неважливо – прийдуть нові чи залишаться старі. Що буде з Україною через 20 років? Важко спрогнозувати. Україна завжди розривається між заходом і сходом. Чи її розривають точніше. Щоб країна стала самостійною, потрібен диктатор з одноосібною владою.

Люблю мандрувати. Але люблю подорожувати великою компанією. Щоб було що згадати й разом обговорити. За кордоном не був взагалі, хоча можливості є. Я ще не всю Україну побачив, щоб далі їхати дивитися.

18893413_1899873753595608_2963206028398147380_n

Певні місця спеціально не відвідую. Хочу там побути разом із коханою людиною, щоб потім через багато років, сидячи вдвох під пледом, згадувати ті приємні миті. Але ще немає тієї, з ким хочу розділити емоції від мандрівок.

Мрію про здорову щасливу родину. Про впевненість у завтрашньому дні і мир в усьому мирі.

Головна мотивація – обіцянка. Якщо я щось комусь пообіцяв, то це головне. Головніше навіть за фінансову сторону.

Ліки від депресії – зайнятість. Коли ти чимось зайнятий, то й думки негативні в голову не лізуть. Ти постійно в динаміці і на позитиві. Це реально так працює.

Спілкувався Павло Солодовник

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register