Знайомтеся – це Денис, старший сержант, уродженець Вінниччини. Свій військовий шлях розпочав у 2014 році – у складі добровольчих формувань. Уже за рік приєднався до лав Збройних Сил України, і відтоді – на передовій. Сьогодні продовжує нести службу в армії, адже знає ціну кожному метру української землі.
«Я пішов у ЗСУ через те, що на початку війни… Для когось війна розпочалася 2022 року, у мене війна розпочалася у 2014 році, загинуло багато моїх друзів. До речі, з міста Чернігів, тому що колись я тут жив, разом грали в такі ігри, як страйкбол, тобто активний відпочинок, назвімо це так. Дуже багато загинуло. Це як помста», — Денис Шаповалов – військовослужбовець.
У 2015 році Денис був командиром розвідувальної групи у складі 130-го окремого розвідувального батальйону. Виконував бойові завдання на Луганщині, де разом із побратимами перебував на позиціях понад рік. Займався артилерійською розвідкою – виявлення цілей і передача координат.
«Цікава служба, дуже класний колектив, тому що всі хлопці були вмотивовані і треба було працювати, а коли особовий склад вмотивований, із ним комфортніше працювати, і коли він сам розвивається і сам вчиться постійно. Це запорука виживання підрозділу. Що таке розвідувальна група? Це як вовча зграя: один за всіх і всі за одного, і постійна турбота про кожного. Там було найкомфортніше служити, так, завдання були небезпечні, але коли все нормально сплановано і навчений особовий склад, майже всі виживають», — Денис Шаповалов – військовослужбовець.
Повномасштабне вторгнення Денис зустрів уже у складі 56-ї бригади, виконуючи бойові завдання в районі селища Піски на Донеччині.
«Потім нас перекинули у зведену роту на Волноваху, далі Велика Новосілка, там теж було доволі весело, це Донецька область. Потім перевівся в ССО, 7-й полк спецпризначенців, його розформували, переформували в механізовану бригаду, далі Бахмут, там повоював трошки, змінилося командування бригади і там стало некомфортно служити, було так: «Я начальник, ти дурень». Перевівся в 117-ту бригаду, провоював там пів року, потім став інструктором батальйону, вже готував особовий склад і проводив бойове злагодження, а далі командир батальйону мене забрав уже сюди, у 134-й батальйон. Просто він трошки зібрав свій сержантський кістяк, який має бойовий досвід, щоб сформувати плюс-мінус готовий особовий склад, навіть для охорони, тому що батальйон охорони теж виконує бойові завдання на веселих напрямках. Потім у нас був виїзд на кордон, ми там побули місяць, виконували завдання замість прикордонників у Новгород-Сіверському районі, нас вивели на чотири дні, далі потрапили на Сумський напрямок, а згодом заходили на Курськ. Важкий напрямок – це Бахмут, початок 2023 року, я там втратив свого напарника. Це було 3 березня, ми були тоді зі сторони Соледара, траса Бахмут – Слов’янськ, артилерійський обстріл. Там на Бахмуті з батальйону майже нікого не лишилося, з моєї роти 85% особового складу було «300» за дві доби, з управління роти також нічого не лишилося, всі були «300». А найвдаліший напрямок – це був Харківський наступ у 2022 році, тому що він був дуже ретельно спланований. Звісно, були недоліки, але оскільки був дуже добре навчений особовий склад, який ми готували, це теж були мобілізовані хлопці, молоді та вмотивовані, до того ж ми їх ще навчали приблизно два місяці, вони мали бойовий досвід. Тому в нас були маленькі втрати, ми виконали своє завдання», — Денис Шаповалов – військовослужбовець.
Переломні моменти трапляються не лише на позиціях. Іноді вони – у звичайних життєвих ситуаціях, які змушують по-іншому подивитися на ставлення людей до війни і тих, хто через неї пройшов.
«Початок 2016-го, я приїхав у відпустку, зайшов у маршрутку, проїхати з УБД, бо тоді трохи затримували зарплатню, мені сказали: «Я тебе туди не посилав» Для багатьох війна десь далеко, а для когось вона навіть і не починалася, такі собі тимчасові незручності», — Денис Шаповалов – військовослужбовець.
У війську Денис уже 11 років. За цей час пройшов складний бойовий шлях, який відзначений низкою нагород.
«Орден «За мужність» ІІІ ступеня, «За місто-герой Волноваха», там були дуже важкі бої. ІІ ступеня отримав під час легендарного контрнаступу у 2023 році на Запоріжжі. Ще одна державна нагорода – «За оборону України». Я її отримав ще за Мар’їнку, але вона за мною блукала шість років», — Денис Шаповалов – військовослужбовець.
Журналіст: Іра Пономаренко
Оператор: Ангеліна Лабута
