Новий рік – це сімейне свято, традиційно всі українці зберуться в родинному колі, вдома, в затишку та за святковим столом. Цьогоріч в умовах війни не в усіх оселях сяятимуть вогні новорічної ялинки. Однак ми виборюємо можливість зустрічати 2024-й на своїй землі завдяки нашим воїнам, які серед окопів і траншей борються за право на свободу. Навіть у складних обставинах наші захисники прагнуть відсвяткувати Новий рік. Однак чи є в них власні традиції святкування?
«На посту я буду 100%, як і мої колеги, як інші військовослужбовці, тому що в наш час на Новий рік та й узагалі всі перебувають на посту, 100% особового складу. Традиції до початку повномасштабного вторгнення були мінімальні, тільки підтримувалися певними колективами, на цей час такого немає, бо не на часі, всі повинні бути в повній бойовій готовності до будь-якого розвитку подій», — Олексій – прикордонник.
«Традицій жодних немає, це ж час війни, як буде, так і буде, ми до всього звикли», — Олександр – прикордонник.
«Щодо планів, то не можу поки нічого сказати, побачимо», — Галина – пресслужба 105-го прикордонного загону.
«Я ще не знаю стосовно традицій, бо це мій перший Новий рік на цьому посту, а щодо святкувань, то все залежить від ситуації на кордоні. Будемо сподіватися, що буде тихо, і ми зустрінемо цей Новий рік», — Дмитро – прикордонник
«Як ми будемо зустрічати Новий рік? Я думаю, що будемо захищати наш кордон, а традиції продовжимо, коли закінчиться війна», — Микола – військовослужбовець.
«Усі традиції будуть після Перемоги, після війни», — Любов – пресслужба 105-го прикордонного загону.
«Як доведеться, ми ж не знаємо ще, що буде на Новий рік, як буде, так і буде. На посту перший, а на війні другий, але перший Новий рік я в госпіталі зустрічав», — Володимир – військовослужбовець.
Захисники, які боронять північний рубіж від російської навали, передали свої побажання для мешканців Чернігівщини.
«Наступного року насамперед все те, що бажали й минулого року, перед 2023-м, це Перемоги, миру та, звісно, спокою. А на 2024 рік я хочу побажати терпіння для кожного, тому що терпіння нам потрібне, і звісно, взаємодопомога одне одному, щоб підтримували одне одного, як родина, так й інші люди, які живуть одне з одним, сусіди, взагалі все населення України», — Олексій – прикордонник.
«Щоб закінчилася ця війна та всього найкращого. Тримайтесь, хлопці», — Олександр – прикордонник.
«Щодо побажання, то хочу сказати не тільки чернігівцям, не тільки сіверянам, а всім українцям – я бажаю, миру, злагоди та душевного спокою. І Перемоги. Це найголовніше! Перемоги нам усім», — Галина – пресслужба 105-го прикордонного загону.
«Насамперед миру, щоб скоріше ця війна закінчилася», — Дмитро – прикордонник.
«Я хочу насамперед побажати сіверянам закінчення війни, здоров’я та миру над головою, це найкраще, що є», — Микола – військовослужбовець.
«Я хочу побажати кожному військовослужбовцю, щоб цей Новий рік вони зустрічали зі своїми родинами та своїми дітками, щоб закінчилася ця війна і всім нам миру», — Любов – пресслужба 105-го прикордонного загону.
«Що побажати? Скорішого закінчення війни, щоб не гинули хлопці, щоб було мирне небо над головою та всього найкращого», — Володимир – військовослужбовець.
Нехай цей новий рік принесе нам невичерпне джерело оптимізму та сили, однак ми повинні пам’ятати, завдяки кому ми можемо відзначати черговий Новий рік удома, в безпеці та свободі.
Журналіст: Іра Пономаренко
Оператор: Сергій Бутько
