Серед багатьох героїв, які віддали своє життя за незалежність України, є й ті, чиє ім’я залишилось у тіні, однак відданість і самопожертва варті пам’яті.
Цей сюжет присвячений полеглому воїну, чия історія та внесок, можливо, не відомі широкій громадськості, але залишили слід в історії нації і серцях тих, хто мав щастя знати ветерана та добровольця Дениса Пономаренка, з позивним «Аскет», який загинув 16 березня 2022 року в бою за Київщину в селі Мощун. Нам вдалося поспілкуватися з родиною загиблого воїна та дізнатись, як формувалася особистість «Аскета».
«Денис народився в місті Чернігів, навчався в школі №35, після закінчення 9-го класу разом з ним і я пішла навчатись до Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту, він закінчив навчання за спеціальністю «провідник пасажирського поїзда», — Аліна Пономаренко – сестра полеглого воїна.
«Денис був різносторонньою людиною, дитиною, займався нумізматикою, різьбленням по дереву. Але основне його заняття – це був спорт, він займався рукопашним боєм, у нашому чернігівському клубі «Чернігів Щит», — Ніна Пономаренко – мати загиблого «Аскета».
«Також був помічником тренера, на базі цього клубу вони проводили табори. Займався національно-патріотичним вихованням молодого покоління», — Аліна Пономаренко – сестра полеглого воїна.
«Але все-таки поруч зі спортом йшло захоплення військовою справою, тато в нас був військовий, прикордонник. Він завжди з нетерпінням чекав і радів, коли тато його брав на полігон і в тир, і, мабуть, це з цивільного життя так і пішло», — Ніна Пономаренко – мати загиблого «Аскета».
«І також проводив для цивільного населення лекції та тренінги з військової справи та медицини, домедичної допомоги. Додам, що на його тренінгах були і ми, це, напевно, наша привілея, те, що ми отримали цінні знання вдома і він нас підготував. Перед повномасштабним вторгненням він зібрав членів родини, дівчат, і провів нам невеликий інструктаж», — Аліна Пономаренко – сестра полеглого воїна.
Також родина розповіла, як почався військовий шлях Дениса.
«У 19 років він пройшов курс молодого бійця в Азові, після цього два роки в Маріуполі був, їздив на завдання, був помічником снайпера, парамедиком. Він завжди всім допомагав… Він і парамедиком став, мабуть, через це, хоча за фахом він не медик, але парамедиком став, щоб допомагати людям, допомагати їм виживати. Найголовніше – це визнання його як парамедика, коли хлопці-побратими казали: «Якщо з нами «Аскет», то ми знаємо, що всі будемо живі, що він нас врятує», — Ніна Пономаренко – мати загиблого «Аскета».
«Це дуже приємно, вони діляться своїми спогадами і ми як сім’я маємо змогу знати його саме з цього боку, а не просто як цивільну особу, як брата», — Аліна Пономаренко – сестра полеглого воїна.
Із перших днів вторгнення російських окупантів «Аскет» став на захист рідних земель. Денис був одним із тих, хто стримував ворожу навалу на Київщині, де навесні були запеклі бої. У липні 2023 захисник отримав нагрудний знак за сприяння обороні міста Києва.
«А цей шеврон ми знайшли на місці його загибелі в Мощуні», — Аліна Пономаренко – сестра полеглого воїна.
На річницю загибелі захисника Чернігівський спортивний клуб бойових мистецтв «Чернігів Щит» провів відкритий турнір серед спортивних клубів міста Чернігова.
Із 24 лютого Денис Пономаренко встав на захист країни в складі ТРО «Азов Київ» як бойовий медик, але так і не встиг офіційно оформитися. Наразі родина намагається отримати статус члена сім’ї загиблого захисника України. Кожен воїн для своєї родини – це Всесвіт. 16 березня 2022 року сім’я Пономаренків втратила центр свого Всесвіту. Трагічну звістку про смерть Дениса родина почула 17 березня, першим довідався старший брат Аскета – Олексій. Воїн отримав смертельне поранення. Тіло захисника кремували. Частину праху поховали біля батька, а решту – розвіяли над Карпатами.
Журналіст: Іра Пономаренко
Оператор: Сергій Бутько
