До ЧЕline звернулась Віра Піцхелаурі з села Буди Ічнянського району. Вона розповіла незвичну історію, яку одразу важко збагнути.
Жінка повідомила, що її родину, як кажуть, зживає зі світу керівник ДП «Прилуцьке лісове господарство» Андрій Данько. І все начебто через те, що сім’я для лісників – як більмо на оці: заважає вирубувати ліс, як тим заманеться.
Багатодітна мати боїться за майбутнє
Своєрідна «війна» між родиною і лісниками триває вже багато часу. Віра Піцхелаурі описала нам свіженький інцидент.
«У п’ятницю, 11.08.2017 р. вдень несподівано до нас додому, де проживає моя сім’я – я, мій чоловік і четверо неповнолітніх дітей, троє з яких дошкільного віку, приїхав директор Прилуцького держлісгоспу Данько А.А. в супроводі помічника. Без запрошення самовільно проник на прилеглу до будинку територію і спробував провести несанкціонований огляд. На переконливі прохання відійти від дому заявив дослівно: «Це моя земля». Після чого своєю поведінкою і черговими погрозами, що переоре весь двір трактором, засадить деревами, залишивши лише стежку до туалету, і знесе всі господарські будівлі, почав навмисно провокувати мого чоловіка. Весь конфлікт відбувався на очах у моїх дітей, вони були налякані агресивною поведінкою незнайомих чоловіків. Суть цього візиту можна розглядати як перевищення посадових повноважень і чергову навмисну провокацію, метою якої є принизити і залякати членів моєї сім’ї, оскільки конфлікт із Данько А.А. триває вже кілька років», – йдеться в листі.
Жінка написала й про те, що в 2015 році напередодні опалювального сезону поліцейські, за ініціативи Андрія Данька, конфіскували в родини два причепи дров. Та згодом їх родині повернули.
У листі йшлося і про інші випадки непорозумінь. Зокрема, й про те, що Віра Піцхелаурі написала заяву в поліцію і скаргу до прокуратури. Реакції поки що немає. Також заявницю непокоїть, що директор, за її словами, виготовив земельний державний акт на ділянку, де розташовується будинок, у якому проживає родина.
Хто ж насправді «бідна овечка»?
Ситуація нетипова й неоднозначна. Тож, щоб її прояснити, ЧЕline звернувся по коментар до директора ДП «Прилуцьке лісове господарство» Андрія Данька. Треба зазначити, він охоче відповів на всі запитання. Причому те, що він сказав, докорінно відрізняється від версії Віри. І, на його думку, проблема зовсім не у вирубках, які проводять лісники, а в землі.
Чоловік розповів, що люди, які зчиняють галас, не місцеві. Віра – з Києва, а її чоловік приїхав до села, будучи ще громадянином Грузії, нині вже – України.
«Ці люди придбали будинок у нашої колишньої працівниці. Коли вони переїжджали, наш майстер лісу навіть допомагав їм речі перевозити. Будинок цей розташовується на території природо-заповідної зони Ічнянського національного парку. Тож у хаті вони прописані, але жодних документів на неї не мають. Подружжя звернулося до нас, щоб ми їм віддали землю. Але, відповідно до закону, я цього зробити не можу. Однак ми написали клопотання й заяву, що не заперечуємо проти вилучення цієї земельної ділянки. Нотаріально ці документи завірили і відали цій родині. Відтоді минув рік.
Натомість тепер підприємству треба було виготовити державний акт на землю, яку маємо у постійному користуванні. Я не мав жодних вмотивованих причин, щоб виділити на карті пляму в 20 соток. Тому родина звинувачує мене, що виготовив державний акт на землю. Мовляв, усе робимо навмисно», – пояснив директор.
За його словами, раніше згадана історія з конфіскацією дров відбулася, бо чоловік Віри незаконно рубав ліс, чим завдав державі збитків більше ніж на 50 тисяч гривень.
Справою займалась поліція, яка й конфіскувала дрова, але без рішення суду. Тому родині вдалося їх відсудити.
До речі, Андрій Данько теж розповів про погрози, які чув від представників сім’ї Піцхелаурі. Востаннє 11 серпня, коли об’їжджав територію, що належить Держлісфонду. Тоді очільник лісгоспу побачив, що сім’я веде будівництво. А це незаконно.
«На територіях природозаповідного фонду будь-яке будівництво без погодження заборонене. І за цю землю я відповідаю, тому не зміг не звернути увагу. Але вибіг громадянин Піцхелаурі з лопатою і почав нас виштовхувати, мовляв, вийдіть звідси, чого ви тут ходите і чого хочете. Є відео, як усе відбувалося, як він лопатою махав й таке інше. На запитання, чому копаєте ями, він відповів, що видобуває глину.
Андрій Данько запевнив, що вже втомився від чужинців, що вони нікого не слухають і для них ніхто не авторитет. Він вважає, що без правоохоронців це питання вирішити вже не вдасться.
«Родина маніпулює малими дітьми, і їх дійсно шкода. А для дорослих – усі навколо погані. Якби вилучили ту ділянку і встановили межі, то нехай би вели своє господарство і виховували дітей. Але не так зухвало», – сказав наостанок чоловік.
До хати не впускають і собаку спускають
Після спілкування з конфліктуючими сторонами зробити якийсь висновок важко. Адже зрозуміло, що у кожного – своя правда, і марно було сподіватися, що одне про одного вони будуть добре відгукуватися.
Аби прояснити ситуацію, звернулися до Будянського сільського голови Валентини Смілої. Хто ж, як не очільник громади, знає все про своїх жителів?
Примітно, що жінка сказала, що їй важко підбирати слова, щоб розповісти про родину, яка нас цікавить.
«У село вони приїхали, бо, мабуть, природи захотілося, а претензії в них є до всіх.
У них четверо дітей. Один хлопець найстарший має оце ходити до школи. Але він наче приватні уроки відвідує.
Навіть у хаті я в них усього раз була. Скільки приходила по роботі, ніхто мене до хати не впускав. Раз приїжджала соцслужба, то господар відв’язав вівчарку. І той собака побіг на нас. Він (Піцхелаурі. – Ред.) кричить, що це приватна власність, а ми всі тут бандити й крадії, а він – народ. Тоді з нами і поліцейський був.
Дітей вона (Віра. — Ред.) народила вдома, в лікарню не їздила. Пологи були ото там, у бардаку. Які ті діти, не знаю, бо вони у лісі сидять і ніхто нікого до них не підпускає.
Мені треба було акт обстеження їхніх умов проживання написати для довідки, щоб вона гроші отримувала як багатодітна мати. Пішла до них й кажу: «Впустіть в хату, подивлюся, де ви хоч опалюєте». А вони ні за що. Нормальними словами про них не можу балакати.
Він (чоловік Віри. – Ред.) і ліс там рубає, і на всіх скарги якісь пишуть скрізь в усі інстанції.
Я навіть не уявляю, як із ними можна вирішити ситуацію. Із відеокамерою прибігали, що знімемо вас і викладемо в інтернет, і чого тільки не було від них.
Скандальні і нічого не докажеш їм. Хоч би вони до людей по-людськи ставилися», – розповіла сільський голова.
Отакі наразі маємо протилежні думки. Шукати відповіді на класичні запитання «хто винен?» і «що робити?» можна довго. І це буде непросто, бо лісова «війна» триває на очах чотирьох малих дітей, для яких, звісно, їхні батьки найкращі.
Але відкидаючи всі звинувачення, обставини та неприязнь сторін конфлікту одне до одного, незрозумілим залишається впертий факт.
Чому дорослі свідомі люди, які хочуть жити на природі, купили хату з невпорядкованими документами? Цим вони створили проблеми передусім собі і своїй багатодітній родині.
Ірина Осташко
Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Instagram та Facebook.
