День визволення України: наслідки нацистської окупації для Чернігівщини

У ході Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від фашизму.

Після Сталінградської битви (листопад 1942 – лютий 1943 року) перебіг війни докорінно змінився. Перші населені пункти України на східному Донбасі були звільнені в грудні 1942 року. Остаточне визволення українських земель почалося в ході Курської битви (5 липня – 23 серпня 1943 року). Бої за українські землі були важкими і кровопролитними. Та все ж таки 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон нашої держави.

Тож 28 жовтня в нашій країні традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України та населення, яке постраждало від дій фашистських окупантів.

Окупація Чернігова тривала з 9 вересня 1941-го по 21 вересня 1943 року. Щоправда, перших нальотів німецької авіації місто зазнало вже наприкінці червня 1941-го. Бомбування завдали Чернігову великих руйнувань.

Суть окупаційного режиму полягала в тому, щоб жорстокістю і терором залякати людей, зламати їхній опір і перетворити на покірних рабів. Військово-поліцейський апарат проводив організоване пограбування населення, створював нестерпні умови, прирікав на голодну погибель.

За роки війни Чернігів зазнав непоправних втрат. За офіційними результатами створеної в Радянському Союзі Надзвичайної комісії, яка мала на меті підрахувати збитки, завдані війною, у Чернігові повністю або частково було зруйновано 1 740 будинків, що становило 70% усього житлового фонду міста. Разом із промисловими та суспільними об’єктами було зруйновано понад 4 тисячі споруд, серед яких 14 шкіл, педагогічний інститут, драматичний театр, вокзал, усі підприємства міста та багато інших будівель.

В області в руїнах лежали понад 50 населених пунктів. Майже повністю була зруйнована інфраструктура. Знищено та закатовано біля 130 тисяч осіб, серед них понад 50 тисяч – у Чернігові. Вивезено до Німеччини понад 40 тисяч мирних жителів, зокрема 7 тисяч жителів обласного центру.

На фронтах Другої світової війни загинуло близько 135 тисяч наших земляків. За приблизними підрахунками, в перші ж дні війни з Чернігівщини було мобілізовано на фронт біля 200 тисяч осіб.

Історик Сергій Леп’явко у книзі «Чернігів у роки війни (1941 – 1943)» пише, що рішенням уряду Чернігів був внесений до переліку міст Радянського Союзу, які найбільше постраждали під час війни. За ступенем руйнувань воно посіло четверте місце в країні.

Але впродовж війни Чернігів зазнав не тільки колосальних матеріальних збитків, але й людських. Катастрофічно зменшилось населення міста, порівняно з довоєнним періодом (за даними перепису на 1939 р. у Чернігові проживали 68 800 осіб). Наприкінці 1941 року в Чернігові проживало близько 30 тисяч осіб, а у жовтні 1943, після визволення, – лише 11 тисяч. Зрозуміло, що частина мешканців перебувала на фронтах, частина – в евакуації, але багато людей загинуло. Отакими катастрофічними наслідками обернулась для жителів Чернігівщини та страшна війна.

Ірина Осташко

Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Instagram та Facebook.