«Термінальні війни»: громада протестує проти митного екологічного монстра (Відео) ЧL
Цілодобовий шум двигунів, пилюка, загазованість, міні-землетруси та вщент розбиті дороги. Такий «пакет щастя» «подарував» жителям чернігівської вулиці Жабинського митний «Термінал-Центр». Уже кілька років поспіль сотні вантажівок цілодобово курсують по житловому комплексу і перетворюють життя мешканців мікрорайону в справжнє пекло.
На вимогу громадськості проблемний брокерський центр нещодавно закрили. Але підприємці, які заробляють мільйони на роботі терміналу, хочуть знову відновити його роботу. Це питання вже внесено в порядок денний чергової сесії Чернігівської міськради.
Стурбована таким розвитком подій громада вийшла на акцію протесту під стіни Чернігівської митниці.
Надія Галковська, жителька вулиці Жабинського:
— Люди живуть серед цих кошмарних фур, які щодня і щоночі нас отруюють своїм смогом, своїм шумом і вібрацією. Вічно розбита дорога. Фури постійно знищують дороги. Нонсенс, що в житловому масиві постійно курсують великовагові машини. Це неприпустимо – в жодній цивілізованій країні такого явища нема. Це неприпустимо з усіх точок зору, а особливо з точки зору екології і здоров’я людей.
Анатолій, житель вулиці Жабинського:
— Каждый день фуры, разбивают дороги, воздух. Ходят в туалет – не стесняются уже и под окна ходят. Что хотят то и делают.
Жителі проблемного мікрорайону вимагають керівництво Чернігівської митниці не співпрацювати із «Термінал-Центром». А у міського голови Владислава Атрошенка люди вимагають не виносити на сесію питання про продовження оренди землі для митного центру.
Під цими вимогами підписалося близько 400 чернігівців.
Надія Галковська, жителька вулиці Жабинського:
— Я взагалі не прихильник ультра-радикальних методів, але якщо громада буде у відчаї, то нам доведеться використовувати все.
Текст звернення з підписами обурених жителів передали керівництву митниці.
Громадськість запевняє, якщо влада проігнорує їх вимоги і віддасть перевагу бізнесу, то люди сидіти склавши руки не будуть. Мовляв, «перший постріл» уже зроблено, тому, якщо воювати – то до кінця.
За вот эту, если можно так выразиться «статью» в 3-ей школе Наталья Григорьевна Корнилова расстреляла бы на плацу перед строем, чтобы не позорил школу. Но автору «повезло» — в «бурсах» нравы помягче, мозги, правду говоря, тоже. Но ведь не зря говорят, что самые счастливые люди идиоты и регионалы и заслуженные тренеры по боевым исскуствам ( что, в общем-то синонимы ) Они просто не догадываются, насколько смешно и убого выглядят со стороны. Вот и живут себе припеваючи