У день річниці Чорнобильської катастрофи в Сновську не лише вшановували ліквідаторів тієї страшної техногенної аварії, а й відкрили пам’ятну стелу на їхню честь. Ініціатива і справа добрі, багато жителів громади їх підтримують і вітають. Щоправда, є невдоволені. Усе через те, що імена живих ліквідаторів і тих, хто вже пішов із життя, викарбували разом.
Інформацію про новий пам’ятний знак поширили в соцмережах. І під постами одразу ж з’явились коментарі, причому подібні. Люди обурюються і запитують: хіба можна імена живих і мертвих людей писати в один список?
Редакцію «ЧЕline» тема зацікавила, тож вирішили її дослідити. Спершу по коментар із цього приводу звернулися до голови Сновської ОТГ Олександра Медведьова. Він підтвердив факт встановлення і відкриття в місті такої стели. При цьому зауважив: «Це не пам’ятник чорнобильцям чи братська могила, а пам’ятний знак. Вони самі вирішили увіковічити всіх ліквідаторів Сновщини в алфавітному порядку, викарбували на стелі імена всіх».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стала відома доля пам’ятника-трактора у Сновську
Як бачимо, це ініціатива самих ліквідаторів. Тому вирішили дізнатися, чому таке рішення було ухвалено. Про це вдалося поспілкуватися з Головою Українського фонду допомоги інвалідам Чорнобиля у Сновському районі Михайлом Волокушиним.
Він розповів, що ідея встановити пам’ятний знак визрівала два роки. Натомість торік міські чорнобильці вирішили перейти від роздумів до дій.
«Тоді на нашу зустріч 26 квітня зібралися 30 ліквідаторів. І ми вирішили самі себе увіковічнити. Бо, коли підемо з життя, про нас і про те, що ми зробили, всі забудуть. Тож я пішов до людей просити грошей на монумент. Нам допомагала Сновська міська рада і підприємці. Щиро вдячний усім за підтримку, адже потроху вдалося назбирати потрібну суму», – зауважив чоловік.
Він також пояснив, чому імена живих і мертвих написали на пам’ятному знаку одним списком.
«Ця ідея була прийнята на нашому засіданні чорнобильців. Саме там ми вирішили викарбувати імена ліквідаторів в алфавітному порядку, нікого не виділяючи. Якби ми зробили на стелі два списки – живих і мертвих, виникла б потреба вносити постійні корективи. Адже з року в рік ліквідаторів стає дедалі менше. То потрібно було б в одному місці імена стирати, а в іншому викарбовувати. Наприклад, від початку року ми вже втратили двох ліквідаторів. Тож хто і як вносив би зміни на кам’яних плитах? До того ж, пам’ятна стела – це не кладовище, а місце вшанування, куди всі охочі можуть прийти і побачити, хто рятував людство від ядерної небезпеки. На пам’ятному знаку викарбовано 300 імен. Більшість із них – це ліквідатори І категорії, для яких Чорнобиль обернувся втратою здоров’я і інвалідністю. Тому з тих 300 у вічність уже відійшли 122», – зазначив Михайло Волокушин.
Аби пам’ятна стела у Сновську була, ліквідаторам довелося докласти фізичних зусиль у прямому значенні.
Чотири плити шириною 80 сантиметрів, заввишки 1 метр 35 сантиметрів і завтовшки 8 сантиметрів, на яких викарбувані імена ліквідаторів, замовили в Корюківці в підприємця, який займається виготовленням і встановленням пам’ятників. Щоправда, пам’ятник складається з п’яти плит – ще на одній немає імен, а є дзвін пам’яті і чорнобильський знак.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Сновську декомунізованому постаменту дадуть нове життя
«Фундамент пам’ятника ми з хлопцями-чорнобильцями вшістьох бетонували своїми руками. До речі, встановлювали ці плити, кожна з яких важить 300 кілограмів, ми теж вручну, без будь-якої техніки. Сам пам’ятник коштував 37 із половиною тисяч гривень. І на фундамент та всі інші речі пішло близько 6 тисяч гривень. Ми встановили цей пам’ятник фактично за два тижні. 25 квітня закінчили роботу, а 26 відкрили його», – повідомив ліквідатор.
До речі, самі чорнобильці, чиї імена викарбувані на камені, ставляться до цієї ініціативи схвально. Хоча Михайло Волокушин і зізнався, що двоє жителів Сновська таки казали, що недобре писати імена живих поряд із мертвими.
Проте ніхто не може сказати, що встановлення пам’ятного знака – непотрібна справа.
«Навпаки, люди розповіли, що ми пропустили імена двох ліквідаторів. Так трапилось, бо спирались на книгу пам’яті, що друкувалася за сприяння Українського фонду допомоги інвалідам Чорнобиля, а там ці імена не вказані. Тому нас просять викарбувати на стелі ще два імені та прізвища», – зауважив чоловік.
За його словами, це неодмінно буде зроблено. Отака історія виникла у Сновську.
Ірина Осташко
