Минає рік. 2018-й для Чернігівщини був непростим роком – багатим на випробування і різноманітні сюрпризи. Ми пережили страшну трагедію всеукраїнського масштабу і природні катаклізми – дивом обійшлося без жертв.
Область стала об’єктом державного експерименту й опинилася в епіцентрі воєнного стану; не обійшлося без політичних катавасій. Утім, було чимало здобутків і перемог! Про все це – у нашому спецвипуску – «Рік випробувань».
Ту пекельну ніч із 8-го на 9-те жовтня жителі Ічнянського району запам’ятають на все життя.
Поблизу Августівки о 3 годині 30 хвилин вибухнули військові склади 6-го арсеналу з боєприпасами. На території складів площею близько 700 гектарів знаходилося 88 тисяч тонн вибухівки. З району надзвичайної ситуації евакуювали 12 із половиною тисяч людей. Боєприпаси розліталися на десятки кілометрів від складів і зруйнували чимало житлових будинків та об’єктів соціальної інфраструктури.
Дивом обійшлося без жертв.
«О четвертій ранку до селища Парафіївка прибули перші автобуси з евакуйованими мешканцями сіл Дружба та Августівка. Пізніше почали приїжджати ічнянці. Рятували всіх, дорогою підбирали, влазили не влазили, ну, всіх», – розповідає жителька села Дружба Ганна Доценко.
«Тут документи, щітки зубні, мило та рушник. Коротше кажучи, не готові ми були до такого», – зазначає житель Ічні Олександр Пилипенко.
Вже о шостій ранку всі соціальні заклади селища Парафіївка, яке стало найбільшим пунктом евакуації, були переповнені людьми.
«Більшість хворих скаржиться на артеріальний тиск підвищений, головний біль і, звісно ж, тривогу», – зауважує медична сестра Ірина Шурда.
Спецслужби назвали офіційну версію катастрофи – диверсія. Винних досі не знайдено. І лише 18 грудня всю потенційно небезпечну територію розмінували повністю.
«Було перед проведенням робіт із розмінування… після проведення робіт із розмінування, відповідно, поле чисте», – розповідає начальник відділу ДСНС України в області Дмитро Юрчук.
Жителі вулиці Декабристів також запам’ятали на все життя лихо, спричинене вже іншою стихією – водою.
Наприкінці червня в Чернігові пішли зливові дощі – випала рекордна за останні десятиліття кількість опадів. Через нерозчищені від сміття зливнівки, захаращені каналізаційні системи, тобто фактично халатність міської влади приблизно 60 людських осель затопило.
У її будинку по самі вікна стояла вода. Валентина Єдомаха – одна з найбільше постраждалих під час сильної зливи в Чернігові.
«От нічого нема, розумієте, починаючи від елементарного холодильника, фена, праски. От нічого. Ми стоїмо в чужому одязі», – розповідає постраждала Валентина Єдомаха. Жодної вцілілої побутової техніки і меблів. Усе плавало у воді, а нині не працює.
«Він просто перевернувся, є фотографії, де воно все плавало, шафа… Отут було видно, де був бруд, дивіться», – продовжує розповідати постраждала Валентина Єдомаха.
У Валентининих сусідів ситуація ще гірша. Окрім нажитого майна, родина втрачає будинок – його підмило водою. Чи вдасться врятувати житло – не відомо. Будівля вся промокла від зливи. У хаті поздувалася підлога та відпадають шпалери.
«Я чула, як із-під підлоги вибивається вода. Я молилася до Бога, щоб не склався дім і я там не потонула, а решта вже не мала значення, я молилася до Бога, щоб мені залишитися живою», – згадує постраждала Валентина Кужельна.
«Є халатне ставлення працівників і керівництва управління ЖКГ і АТП 2528».
Люди досі не оговталися від біди, на жаль, міська влада не захотіла допомагати постраждалим і залишила їх один на один із своєю бідою.
На пляж, де вже є інвестор, – мільйони. На дороги – сотні мільйонів. Конкурси краси, концерти, феєричні святкування і міські гуляння – грошей достатньо. Алея Героїв – 150 мільйонів, ціна трьох шкіл. Бюджетні гроші приватному футбольному клубу – без проблем. А що ж людям?
«Фізичні особи не враховані. Тільки юридичні особи», – говорить Владислав Атрошенко, чернігівський міський голова.
«Я не знаю, чому не дали. Кажуть, не потрібно. А чому не можна – не знаю», – розповідає Тамара Петрівна, постраждала від затоплення.
«Немає ніякої допомоги. Прийшла з Києва, але нам не дали», – говорить Сергій Гончаров, постраждалий від затоплення.
Експериментальним роком став 2018-й для поштової сфери на Чернігівщині. Наша область стала пілотною, й у рамках так званої реформи «Укрпошти» було звільнено багато листонош і закрито чимало стаціонарних відділень.
До людей почали навідуватися пересувні бригади поштарів, стаціонарні поштові відділення взялися скорочувати.
«На мій погляд, стало гірше, бо тоді люди передавали квитанції поштарці за газ і світло, а зараз не знаю, ці хлопці, які возять газети, – вони беруть чи ні», – розповідає житель села Лукашівка Микола Ісаакович.
«От нам у п’ятницю мали б принести нашу газету, ми виписуємо, мо, три газети чи чотири, а нам їх приносять коли-небудь, у суботу, коли ми ті новини, перепрошую, вже передивилися давно», – говорить жителька села Анисів Любов Андріївна.
Реформу «Укрпошти» населення розкритикувало. Особливо гостро – в селах. Люди навіть влаштовували акції протесту.
Нещодавно Президент України Петро Порошенко дав доручення генеральному директору «Укрпошти» Ігорю Смілянському поновити на посадах звільнених листонош і відновити роботи закритих поштових відділень.
Цьогоріч у медичній галузі Чернігівщині трапився феноменальний прорив – подія всеукраїнського масштабу. На початку травня у Чернігові урочисто відкрили новозбудований корпус відділення променевої терапії, обладнаного сучасним лінійним прискорювачем.
Дев’ять місяців Чернігівщина чекала події – відкриття новозбудованого корпусу відділення променевої терапії, обладнаного сучасним лінійним прискорювачем. Таке медичне устаткування мають усього кілька областей України. Для онкохворих, а на Чернігівщині їх щороку додається близько 4 тисяч, це шанс побороти тяжку хворобу.
«Мене переповнюють емоції, без усякого перебільшення, це найсучасніший апарат, який зараз існує в галузі онкології, в галузі радіології. Це значно підвищить рівень медицини нашої області і найголовніше, що ми будемо лікувати на світовому рівні наших онкологічних пацієнтів», – ділиться головний лікар обласного онкодиспансеру Валерій Зуб.
Відділення променевої терапії з надсучасним медичним обладнанням коштувало Чернігівщині 103 мільйони гривень. Проект реалізували за найкоротші строки – менше, ніж за півроку. Значні мільйонні суми надавали депутати Верховної Ради.
«Окрім грошової допомоги, принципова позиція Валерія Давиденка – щоб послуги надавалися мешканцям Чернігівщини безкоштовно у майбутньому Валерій Давиденко має мету – на базі цього відділення розбудувати потужний медичний центр, який працював би на благо людей», – говорить помічник народного депутата України Микола Торбєєв.
Багатим був рік і на кадрові та політичні катавасії. Один із найвагоміших епізодів – звільнення голови Чернігівської облдержадміністрації і призначення нового очільника області. Наприкінці липня Президент України своїм указом звільнив Валерія Куліча з посади голови ОДА.
А вже наприкінці листопада Петро Порошенко персонально представив активу області нового губернатора – Олександра Мисника.
«Я чітко усвідомлюю ту відповідальність, що покладена на мене. Зобов’язуюсь докласти зусиль для соціально-економічного розвитку області», – зазначив Олександр Мисник, голова Чернігівської ОДА.
Після відкритого цинічного нападу Росії на українських моряків у Керченській протоці та стрімкого нарощування присутності військ агресора біля кордонів України Верховна Рада підтримала пропозицію Президента стосовно запровадження на 30 днів воєнного стану в 10 областях. Чернігівська область також увійшла до цього переліку.
«Запровадження воєнного стану виключно в областях, які розташовані вздовж російського кордону, вздовж придністровської ділянки українсько-молдовського кордону і вздовж узбережжя Чорного й Азовського морів. Саме там, де може бути нанесений удар», – зазначив Петро Порошенко.
А от для чернігівських фанатів 2018-й був історичним роком, адже місцевий клуб «Десна» вперше потрапив до Української Прем’єр-Ліги. Свій дебютний в УПЛ матч деснянці грали з чемпіонами – «Шахтарем».
Матч завершився з рахунком 0-2 на користь гірників. Але дебют «Десни» в Прем’єр-Лізі був приголомшливим – команду відзначив навіть наставник «Шахтаря».
«Хочу привітати тренера «Десни». Його команда на правильному шляху, – відзначає Паулу Фонсека, головний тренер ФК «Шахтар». – Ця команда справді намагається грати, володіти м’ячем. Наприкінці матчу вони дійсно вийшли якісно в контратаки і створили два-три небезпечні моменти. Вони хоробрі. Я вітаю цю команду».
Чернігівська команда зарекомендувала себе як вольовий високопрофесійний клуб і на зимовий відпочинок деснянці пішли з престижним 6-м місцем у турнірній таблиці, залишивши позаду клуби, які вже не перший рік грають у вищому дивізіоні.
Також спортивним відкриттям року для Чернігівщини виявився ніжинський боксер Петро Іванов, який став чемпіоном світу за версією WBC серед юніорів.
Ніжинець наприкінці грудня переміг француза Луї Тутіна. Поєдинок між спортсменами у суперсередній вазі відбувся в Парижі.
Ми згадали тільки кілька епізодів з життя області. Насправді ж щоденно на Чернігівщині відбувалися важливі для всіх нас події. Приємні і жахливі. Не обійшлося без загиблих на Донбасі сіверських героїв…
Було багато смертей на дорогах, вбивств та інших злочинів… Рік був багатим і на приємні події: рекорди, виставки, концерти тощо.
Варто також згадати історичний Об’єднавчий Собор, який відбувся 15 грудня в Києві на Софійській площі.
Нарешті створено Українську помісну православну церкву. Україна отримала Томос, і 6 січня 2019 року Президент Петро Порошенко та Митрополит Київський і всієї Україні Епіфаній персонально з рук Вселенського Патріарха Варфоломія у Стамбулі отримають цей доленосний документ.
«Хочеться вірити, що новий 2019 рік для всіх нас буде кращим. Молимо Бога про мирне небо, завершення війни і власним прикладом демонструємо любов і повагу до нашої рідної Чернігівщини – розвиваємо її й оберігаємо.
Із прийдешнім Новим Роком і Різдвом Христовим. Миру всім нам!», — говорить Павло Солодовник, журналіст.
Павло Солодовник
