Дитячі спогади жительки Чернігівщини Ніни Зубок затьмарені страшними картинами, побаченими в нацистському концтаборі. У 8 років її забрали з рідного села на Ріпкинщині та відправили до Німеччини. Жінка згадує, що, коли окупанти відступали, то вивозили зерно, цінності та людей, яких відловлювали як звірів.
«Між містом Бельфельд і Галлі був розташований концтабір. Довгі бараки, обнесені колючим дротом, по якому йшов струм. А в бараках нари в три яруси і на цих нарах були діти», — голова Чернігівського обласного відділення Української спілки в’язнів-жертв нацизму, бранка концтабору Ніна Зубок.
У концтаборі, де Ніна Володимирівна пробула більше двох років, на дітях ставили медичні досліди та використовували як донорів крові. Із одягу в неї була смугаста піжама та дерев’яні капці. Годували бруквою, турнепсом, а на день давали 100 грамів хліба.
«Коли в нас брали кров, нам давали кашу молочну, ріденьку таку, і маленький кусочок шоколаду. І от хто сильний – виживав, а хто слабенький – все, його відправляли в піч», — голова Чернігівського обласного відділення Української спілки в’язнів-жертв нацизму, бранка концтабору Ніна Зубок.
Та найбільше Ніні Володимирівні запам’ятався той день, коли їхній табір бомбили. Тоді не всі встигали добігти до бункерів. Важким було і саме визволення. Після знущань нацистів маленьких бранців довелося ще три місяці відгодовувати. Тільки після цього вже американці повернули дітей додому. Та дорога була не менш моторошною.
«Дороги розбиті, на платформах лежали трупи, їх ніхто не прибирав, їх мух пообсідали, вони розкладалися», — голова Чернігівського обласного відділення Української спілки в’язнів-жертв нацизму, бранка концтабору Ніна Зубок.
Історики розповідають, що такі концтабори нацисти називали «фабриками смерті». Тут знищено близько 1 млн 700 тисяч людей. Але і в цих умовах бранці не втрачали людяності та ідентичності.
«Тільки на початку німецько-радянської війни в перший місяць було заарештовано 1600 членів ОУН. І вони примусили нацистів записувати їх як українців. Тоді як усіх інших в‘язнів записували: якщо ти з Радянського Союзу – то росіянин, якщо з Румунії – румун. Це якраз трагедія бездержавної нації», — історик, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області Сергій Бутко.
До тих подій наближає виставка «Тріумф людини», що відкрилася в усіх обласних центрах України, зокрема й у Чернігові. Вона показує і моменти визволення бранців, і факти, коли з нацистських концтаборів ув’язнені переходили одразу до радянських, створених на базі перших.
«Ми показуємо злочини тоталітаризму. І попереджаємо людей, що треба постійно боротися за права людини. Право на життя, право на свободу, право на захист», — історик, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області Сергій Бутко.
Із нагоди Дня пам’яті та примирення співробітники Інституту національної пам’яті зібрали історії 27 українців, які були ув’язнені, та трьох визволителів. Ознайомитися з виставкою можна в Обласному молодіжному центрі.
«Інформація має бути у відкритому доступі і має бути грамотно висвітлена. Цей простір відкритий, до кінця травня його може відвідувати абсолютно вся громада – і з області, і гості. У майбутньому виставка вже подорожуватиме районами області», — директор Чернігівського обласного молодіжного центру Ірина Сімонова.
Журналіст Ольга Лазун
Оператор Дмитро Дриганов
