Сьогодні ми продовжимо знайомитись із парковим комплексом «Тростянець».
Ми вже розглянули історію його створення, тож у цьому випуску ми прогуляємося його стежками і лісами, які свого часу надихали творити письменників, композиторів та науковців.
Площа парку 253 гектари (за іншими даними — 256 га).
Парк розташований на західній околиці міста Тростянець, в урочищі Нескучному (звідси його друга назва — Нескучанський парк, або заповідник).
Основу Нескучного парку складає дібровий лісовий масив природнього походження. Композиційну вісь його складають три озера, які розташовані в руслі колишньої річки Тростинки (від неї й з’явилася назва міста). Загальна площа водойм — 18,4 га.
У Нескучанському парку є «Грот Німф» і Краснотростянецька лісова науково-дослідна станція.
На схилах Тростянецького парку ростуть представники 40 родин, тобто понад 100 видів, рослин: дуб, ясен, липа, клен,береза, ільмові породи тощо. Ближче до водойм висаджені біогрупи сосни (чорної, австрійської, звичайної, веймутової),ялини та модрини.
У парковому деревостані трапляються дуби, вік яких сягає 300—400 років, діаметр — 2 і більше метрів, а висота — близько 30 метрів.
Тростянецький парк-пам’ятка має велику естетичну, культурну й наукову цінність. Щороку там відбуваються пленери художників-пейзажистів, окремі роботи яких зберігаються в галереї маєтку Голіцина.
У Краснотростянецькому відділенні Українського науково-дослідного інституту лісового господарства починали свою наукову діяльність академіки А. Жуков, П. Погребняк, лісівник-дослідник П. Фальковський, лісівник-типолог П. Кожевніков.
У Тростянецьких лісах проводили свої дослідження професори С. П’ятницький, Б. Шустов, Д. Лавриненко, П. Ізюмський та багато інших.
Матеріали досліджень, забрані в тростянецьких лісах, займають значне місце в ряді монографій та капітальних робіт таких вчених: Г. Висоцького («О гидрологическом и метеорологическом влиянии лесов», 1949), М. Давидова («Чорна вільха Європейської частини СРСР», 1960 р.), В. Шумакова («Типы лесных культур и плодородие почв», 1963 р.), Д. Лавриненко («Взаимодействие древесных пород в различных типах леса», 1965 р.) та інших.
У 1864 році на території Тростянецького парку гостював композитор П. Чайковський, який був захоплений красою місцевої природи, про що писав у листі до своєї сестри. Тростянецькі смарагдові багатства бачив і український письменник А. Дімаров. Свої враження від побаченої краси він виклав у автобіографічному творі «Прожити й розповісти».
