Зниклі церкви, ратуша й історичні постаті: секрети нових скульптур і макета на вході до Валу (Відео)
Чернігівці з цікавістю роздивляються нові скульптури та макет старого міста, які нещодавно з´явилися на Валу. Серед них і пан Михайло. Чоловік розповів, що пам´ятає ще ті часи, коли тут стояв Ленін, потім була клумба. Про нові об´єкти каже так:
«Це наша історія, історія нашого міста. Повинні знати і ви, молоді, і ми, старі. Згадати про те, що вчили, що нам розказували. Це ж ми перебуваємо в старому Чернігові і це більш потрібне для розуміння», — зазначає чоловік.
Концепцію цієї місцевості розробляв київський скульптор Олексій Шевченко. На вході до Валу можна побачити фігури історичних постатей. Серед них – перший князь Чернігова Мстислав і Нестор Літописець. Він написав першу літописну згадку про Чернігів у «Повісті временних літ» у 907 році.
«Далі, якщо дивитися за периметром, то третя композиція – це Мартин Небаба, чернігівський полковник, і Лазар Баранович, чернігівський архієпископ. Уся ця композиція об’єднана площею в єдине ціле, фігури відмасштабовані. Скульптури витримані у форматі контакту з людьми, кожен може підійти близько, сфотографуватися. Мстислав заввишки 2,25. Решта – у людський зріст», — Олексій Шевченко, скульптор.
Олексій Шевченко каже, що в історичних джерелах дуже мало візуальної інформації про князя Мстислава. Тому, розробляючи скульптуру, Олексій Шевченко відштовхувався від історичних слов´янських образів.
«З огляду на те, що це син Володимира, можна було відштовхуватися від його портретів. Я дуже багато попрацював із музеями й історією костюма, щоб усе відповідало тим історичним періодам, у яких жили ці персонажі. Про Нестора дуже багато іконографії. І сам образ, і рішення, тут видно, що я відштовхувався від ікон. Про Барановича багато живопису, про Небабу всього лише один графічний малюнок, який був із натури намальований», — Олексій Шевченко, скульптор.
На реалізацію проєкту знадобилося близько року. Усі скульптури виконані з бронзи на тлі кам´яних арок. У центрі композиції – макет старого міста, де можна побачити всі архітектурні споруди стародавнього Чернігова з підписами. Автор ідеї макета – чернігівський історик Олександр Бондар. Задум у нього з´явився ще 14 років тому.
«Я пів життя займаюсь моделізмом і тому завжди хотілося, щоб у Чернігові стояв макет хоча б Чернігівської фортеці. Спочатку це була ідея зробити композитний кольоровий макет і зберігати його під куполом або у музеї. Утім, коли почалася реконструкція нижньої частини Валу, там був запланований макет фортеці, тоді визначили його місце і вирішили, що макет буде з бронзи», — Олександр Бондар, історик.
Макет, який зараз встановлений на Валу, відображає вигляд Чернігівської фортеці XVIII століття у спрощеному вигляді. Історик каже, що хотіли зробити давньоруський Чернігів. Але, попри багаторічні розкопки, даних для створення такого макета наразі не вистачає.
«Цей план зроблений за описами початку XVIII ст. Хотілося зробити більш детально, але матеріал бронза. Щоб не губилися архітектурні ансамблі, церковні комплекси, він має дещо прості форми, але це не заважає відобразити частину міста ранньомодерного», — Олександр Бондар, історик.
На макеті є чимало об´єктів, яких нині вже нема. Зокрема дерев´яна Благовіщенська церква, Верхній замок, церква на Верхньому замку Михайла та Федора.
«Ті об´єкти, які збереглися. Це Борисоглібський собор, Колегіум, Спаський собор. Вони зараз у перебудованому вигляді. Борисоглібський тут зображений із бароковими банями, як і Спаський. Це було прибрано у ХІХ столітті. Борисоглібський узагалі відреставрований після війни. Також зображені корпуси, які не збереглися. Не збереглася, наприклад, і ратуша, вона тут теж наведена», — Олександр Бондар, історик.
Навколо макета Чернігова розміщено 4 герби міста різних часів і видатні дати для обласного центру. Наразі їх ще встановлюють. Остаточно роботи планують завершити до кінця тижня.
Журналіст – Ольга Лазун
Оператор – Роман Лазун
