На початку XIX ст. Мена була типовим містечком міщансько-купецького спрямування з сільськогосподарським виробництвом, надалі відбувається розвиток промислів.
Особливо великого поширення набуло тютюнництво, у виробництві якого Мена зайняла перше місце на Чернігівщині. Так, із 400 тисяч пудів тютюну, що його збирали впродовж 1853-60 років у губернії, на Мену припадало близько 100 тисяч пудів. Недарма існувало навіть прислів’я: «Местечко Мена – столица тютюна».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Втрачені пам’ятки Чернігівщини: палац О.Безбородька у Стольному
Частину тютюну продавали на ярмарках і базарах Мени, але найбільше його йшло на Дон, до Білорусі, до Москви, Петербурга, Риги та інших міст, а також і за кордон. Мена вважалася першим пунктом, де розвинулося та звідки поширилося тютюнництво. Отже, прислів’я про Мену як столицю тютюну правильне.
На землях Менщини вирощували тютюн сорту «буркун». Працівників, які вирощували тютюн, називали «бакутниками». Важливе значення для економічного розвитку Мени мало відкриття у 1874 році залізниці.
Для покращення якості тютюну, збільшення його виробництва в Мені було побудовано тютюно-ферментаційний завод поблизу залізниці. Цей завод проіснував до середини XX ст.
Джерело: Менський краєзнавчий музей імені В.Ф. Покотила
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
