Верховна Рада після переходу України на зимовий час може повернутися до розгляду законопроєкту про відмову переходу на літній час, заявив спікер і автор законопроєкту Руслан Стефанчук.
«Голосувати його в період літнього часу, мені здається, немає сенсу, тому що ідеологія, яка закладалася в цей законопроєкт, – це зберегти природний для України час +2, а це зимовий час. Тому, я думаю, що після того, як Україна перейде на зимовий час, ця дискусія має знову бути піднята», – сказав Стефанчук на брифінгу 18 жовтня у Києві.
Україна перейде на зимовий час у ніч із 30 на 31 жовтня.
19 березня Верховна Рада не підтримала в другому читанні законопроєкт №4201, який передбачає скасування переходу на літній час.
Після голосування тодішній спікер парламенту Дмитро Разумков запропонував направити документ на доопрацювання комітету з питань економічного розвитку з наступним поданням на повторне друге читання. За це висловилися 226 народних депутатів.
Україна переходить на зимовий час в останню неділю жовтня, а на літній – в останню неділю березня.
2011 року Верховна Рада України намагалася скасувати переведення годинників на зимовий час, щоб повторити схожий крок Росії, але ця постанова була під тиском громадськості скасована, і Україна зберегла з цього огляду єдність із ЄС.
Уперше перехід на літній час здійснили в кількох європейських країнах 1916 року. Ідея полягала в кращому використанні світлого часу дня, а тому й економії – в часи Першої світової війни йшлося про заощадження вугілля, в пізніші часи про електроенергію.
Але такої економії практично немає в місцевостях, розташованих ближче до екватора, і в приполярних регіонах – там сезонний час не має економічного сенсу.
Ті, хто підтримує літній час, стверджують, що довші години денного світла влітку допомагають не тільки економити енергію, а й підвищити продуктивність. Супротивники кажуть, що це має короткостроковий негативний вплив на здоров’я людей.
Тим часом Єврокомісія заявляє, що за сучасної структури виробництва і споживання електроенергії часові зміни дають лише мінімальну економію енергії.
Практика щорічної сезонної зміни часу застосовується зараз приблизно в 60 країнах, у першу чергу в Європі, а також у Північній Америці, на всій їхній території чи частково, при цьому дати переходу бувають різні. Тим часом близько 135 країн або ніколи не користувалися сезонним часом, або відмовилися від такої практики.
Джерело: https://www.radiosvoboda.org/
