27 лютого. Третій день повномасштабного вторгнення Росії. Близько першої дня величезна колона з сотень одиниць російської техніки, яка прямувала в бік Києва з боку російського кордону зупинилась в селищі Старий Биків на Чернігівщині.
Призупинились вони усією армадою, як стверджують місцеві мешканці, аби дізнатись, хто підірвав міст в селі та обстріляв їхню колону зі стрілецької зброї. Через кілька годин після цього росіяни забрали по селу шістьох цивільних чоловіків та розстріляли їх.
Про це журналістам розказали рідні вбитих російськими окупантами мирних мешканців.
Із двору сім’ї Гладких окупанти забрали одразу двох чоловіків. Сина Вікторії Богдана Гладкого та чоловіка її сестри Олександра Могирчука.
“Як взірвали моста, то трохи повибивало шибки. Хлопці прибирали ті шибки. А тоді ми сиділи, наче вже так і тихенько було. Хвірточка закрита була, вони вийшли покурить. Ми не бачили, як їх погукали. А тоді через пару хвилин приходить наш дачник сусід і питає: “ А де ваші хлопці”? Ми кажем: “Курять десь”. А він каже, що наших хлопців вже повели російські солдати”, – розповідає матір одного із хлопців, яких стратили російські військові.
Одразу ж після цього жінки разом із сусідом пішли за російськими військовими до траси, на якій і стояли десятки одиниць їхньої техніки.
“Вони сказали: “Не підходьте до нас”. Я кажу: “Відпустіть сина і зятя, вони ні в чому невинні”. Вони: “Допросим і відпустимо. Ідіть, біля нас вам опасно стояти”. Ми сіли там за пам’ятником. Ми не бачили, де їх допитують і куди їх повели. Потім ми почули постріли. І вони (російські окупанти) заметушились, почали збиратись, але вже було темно, це було десь 18.20. Ми не пішли шукати. А тоді вже зранку 28 числа прийшов наш дачник і пішли ми шукать”, – згадує крізь сльози жінка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Окупанти знову обстріляли з мінометів прикордонний пункт на Чернігівщині
Жінка згадує, що російські військові були в балаклавах, і між собою говорили не російською мовою, а якоюсь зовсім їй незрозумілою. За описом місцевих мешканців значну частину із солдатів, що йшли в цій колоні, складали кадирівці.
Сусід, який був разом із жінками, каже, що чув крики полонених росіянами чоловіків. Він також каже, що на них із Вікторією та її сестрою всі 4 години, які вони чекали біля пам’янтика, було направлене дуло російського БТРу.
Тіла своїх двох рідних та ще чотирьох вбитих мешканців села наступного ранку Вікторія з сусідом знайшли за руїнами старої лазні, куди і повели їх російські військові.
“Я там сиділа, коли йдуть 2 російських солдати. Я думала вони мене стрілять будуть. Вони йшли, переді мною перезарядили автомати. Я кажу: “Не вбивайте, я вам нічого не зроблю, це тут сина мого застрелили”. Вони до мене не обізвалися, пройшли попалили очерет і пішли. А тоді я поїхала додому, бо я ж сама не потягну (тіла – ред.). І тоді почали йти колони військ, і так ми і не забрали в той день”, – плаче матір вбитого Богдана.
Забрати тіла і похоронити чоловіків вдалось аж через 10 днів – 7 березня. Про це одному з місцевих мешканців вдалось домовитись із тими окупантами, які отаборились в селі. Вони виділили селянам техніку і перевезли тіла на кладовище, де місцеві закопали рідних без відповідних християнських обрядів, бо їх проводити росіяни не дозволили. Місцевим мешканцям було заборонено взагалі виходити на вулицю під загрозою розстрілу. Коли українська армія звільнила село, поліція приїхала проводити ексгумацію тіл.
“Тоді ми дізнались, що вони не тільки розстріляні, а ще й над ними познущались. І ребра побиті, і ножових ран багато”, – плаче жінка.
Один з працівників поліції Чернігівщини, який проводив ексгумацію тіл Віктор Петренко розповідає, що на всіх тілах чоловіків були ознаки катувань. Сину Вікторії Богдану Гладких, окрім пострілу в голову, також було нанесено глибоке ножове поранення серця. Його родича – Олександра Могирчука було закатовано, бо на його тілі не було вогнепальних поранень, лише велика кількість ножових в області грудної клітини та на шиї. У інших чоловіків були також сліди ножових поранень по тілу, а ще вогневі поранення в області паха.
“А на одному з тіл було ножове поранення зверху від сонної артерії і прямо до серця, і видно, що провертали, бо дуже великий отвір був. Два дуже глибокі поранення були в область сонячного сплетіння і ребра були перерізані. Я думаю, що так їх катували. Це нелюдське поводження”, – каже поліцейський.
Усіх шістьох мешканців Старого Бикова після ексгумації родичі та односельчани перепоховали із почестями згідно із християнськими обрядами на місцевому кладовищі.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Джерело: Bihus.Info
