ВійнаКультура

Об’єкт української культури – це для них стратегічно. Яким став після обстрілу музей Коцюбинського

На годиннику в одній із кімнат 02:25 – момент, коли письменник пішов із життя. З 1934 року будинок, де письменник жив разом із сім’єю останні 15 років життя, перетворено на музей. Тут понад 21 000 експонатів: меблі, одяг, особисті речі, картини, листи, поштівки, фотографії, рукописи.

Музей складається з меморіальної хати, літературної експозиції, адміністративного приміщення, меморіального сараю та саду. Останній найменше постраждав від обстрілів. Квіти продовжують рости, попри війну. А музейники планують впускати до саду відвідувачів.

Коли почалася війна, Ігор Коцюбинський, директор музею та правнук письменника разом із дружиною та ще двома працівниками переїхали жити до меморіального будинку. Хотіли захистити музей від мародерів і грабіжників.

Поліція охорони, яка до того опікувалася безпекою музею, з початку повномасштабного вторгнення припинила виїжджати. Не приїхали вони й 6 березня, коли музей опинився під мінометним обстрілом.

Того дня Ігор Коцюбинський також був у музеї, обстрілів були десятки, вони не припинялися, тому майже весь час музейники провели в погребі. Виходили тільки тоді, коли на вулиці трохи затихало. Увечері, приблизно о 19:20, обстріли посилилися. У район музею прилетіли 12 чи 13 мін. Одна з мін пролетіла на очах у директора за метр над музеєм, зачепила меморіальний сарай, що відразу спалахнув, зруйнувала паркан. Пряме влучання відбулося в сусідній до музею приватний житловий будинок – там загинула сім’я з трьох людей. Ще в кількох сімей поруч ущент зруйновані будинки. Улучило також і в козацьку церкву неподалік.

 «Здавалося б, тут немає стратегічних об’єктів. Але об’єкт української культури – це для них стратегічно».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Школярі Чернігівщини зробили випускну фотосесію на руїнах своєї школи (Фото)

Ігор Коцюбинський із командою зібрали на території музею 70 мінометних уламків. На його думку, від 82-го калібру. Оцінити втрати зараз дуже складно. Уламки влучили навіть у меморіальну ялинку із саду Коцюбинського. Дереву було 124 роки.

У вікнах будинку Коцюбинського вибиті всі шибки, також кілька шибок вилетіли в адміністративному корпусі й у будівлі літературної експозиції. Після влучання одного з уламків пішла тріщина у фундаменті.

Усередині будинку найбільше постраждали дві кімнати: спочивальня та вітальня письменника. Уламки пронизали стіни, потрапили в шафу, рояль і пічку. Перебили вхідні двері та дверний косяк між кімнатами.

У вітальні Михайло Коцюбинський на початку 20 століття зустрічав гостей. Він півтора року був головою міської просвіти, а до того – головою музично-драматичного гуртка. На цьому місці проводили літературні суботи за участю найвідоміших чернігівських літераторів, музикантів і митців. Тепер тут побиті уламками мін стіни .

Другу світову війну музей пережив спокійніше. Того часу в будинку жив місцевий бургомістр, на прізвище Азаров. Будівлю не просто не чіпали – тут на збереженні з 1941 до 1943 року ще й перебував пам’ятник Михайлові Коцюбинському. Він залишився цілим.

«Німці виявилися культурнішими»,– сумно підсумовує директор музею Ігор Коцюбинський.

На стінах будинку до 6 березня висіли картини. У шафах зберігалася особиста бібліотека письменника – понад 1500 цінних книжок.

Директор музею не спаковував експозицію, оскільки не знав, чи потрібно це робити. Наказу про евакуацію не було, пакувального матеріалу не вистачало. І взагалі жодного плану дій у разі війни в музеї не мали.

Уже після обстрілу картини та книжки віднесли у фондосховище. Відновлювати експозицію до кінця бойових дій у музеї не планують. Гостей можуть запросити лише до саду. На жаль, через відсутність паркана із саду відкривається краєвид на зруйновані вщент сусідні будинки.

«Усе на свій страх і ризик. Подумав, що добре було би бути тут і стежити за музеєм», – розповідає директор.

Також на території меморіального комплексу зберігається пам’ятник байкарю Леонідові Глібову. Колись цей пам’ятник був розташований на могилі письменника, але свого часу більшовики знесли його через зображення на ньому хреста. 1970 року донька Михайла Коцюбинського Ірина, яка була певний час директоркою цього музею, залишила пам’ятник на збереження в батьковому музеї. На щастя, він уцілів. На відміну від пам’ятника самій Ірині Коцюбинській. У березні 2022 року під час російських обстрілів його пошкодили.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Джерело: The Village Україна

Ще статті по темі

Back to top button