«Війна як форс-мажор у договірних відносинах»: правозахисниця порадила, як правильно діяти (Відео)
Війна суттєво ускладнила всі сфери життя, зокрема і ведення бізнесу, а в деяких випадках навіть зробила його тимчасово неможливим. А поняття «форс-мажор» тепер звучить дедалі частіше для учасників різноманітних угод. Та чи правильно вважати такі обставини причиною для відмови від зобов’язань? Адже деякі контрагенти вже звикли на них посилатися під час пандемії коронавірусу. Відповідь ЧЕline дізнавався у правозахисниці.
«Дуже великий період часу ми користувалися цим, тобто посилаємося на форс-мажор – коронавірус, пандемію, ми не з’являємося, відтерміновуємо і так далі. Коли почалася війна, всі розгубилися, почали писати слово «форс-мажор» усюди, неправильно трактуючи, що форс-мажор звільняє від обов’язків виконання. Але якщо ми взяли на себе зобов’язання, то ми маємо їх виконати, а форс-мажор надає тільки таку собі пільгу на відтермінування, але ж ніяк не на звільнення від них», — Катерина Кулініч, правозахисниця.
Також раніше у процесі укладення договорів у більшості випадків сторони не завжди детально описували це поняття і не розкривали алгоритму дій під час настання таких обставин. Тож це стало ще однією пасткою для сторін.
«Не було ані алгоритму, ані чіткого розуміння, як цей механізм запускатиметься. Зараз ми відкриваємо будь-який договір – і є поняття щодо повідомлення контрагента і щодо того, яким чином він має це підтвердити. Знову ж таки, ми бачили, що Торгово-промислова палата України вивісила сертифікати, що війна – це є форс-мажор. Тож дуже багато підприємців вважали, що вони закрили собі спину тим сертифікатом», — Катерина Кулініч, правозахисниця.
Утім, правозахисниця пояснює: це не панацея, а всі факти треба доводити.
«Рішенням Верховного Суду, практика на сьогодні показує, що форс-мажор треба довести, що він настав саме для цих сторін договору. Тобто, якщо це договір постачання, то необхідно не просто надати сертифікат, а надати підтвердження того, що дійсно воєнні та бойові дії на території тієї чи іншої області заважали виконанню обов’язків. Можливо, банки не працювали, це все треба доводити», — Катерина Кулініч, правозахисниця.
Деякі підприємці, аби знайти рішення в таких обставинах, змінюють угоди, згідно зі статтею 652 Цивільного кодексу України.
«Тобто внесення змін до договору у зв’язку з настанням обставин, які сторони не могли передбачити. Там є певний перелік обставин, які мають бути враховані. Тобто сторона мала зробити всі дії, що могли б зменшити ризики. Однак усе це має бути підписано сторонами», — Катерина Кулініч, правозахисниця.
З огляду на вищесказане, Катерина Кулініч радить насамперед з усією серйозністю поставитися до укладання різноманітних договорів та чітко прописувати всі пункти й обставини.
«Кожен пункт договору – це сльози контрагентів, які колись вони проливали за кожен пункт. І ці сльози виллються кожному, хто не прочитає того договору, який підписує», — Катерина Кулініч, правозахисниця.
Якщо форс-мажорні обставини все ж таки настали, то необхідно якнайшвидше повідомити про це контрагента.
«Зазвичай у схемі форс-мажору першочерговою дією має бути повідомлення. Тобто має бути лист-повідомлення. І якщо контрагент не повідомив про це заздалегідь, навіть без підтвердження, але головне, аби було повідомлення. Оце надає стороні право вважати та знати, що в його сторони настали такі обставини, якщо такої дії не відбулося, то контрагент не має права заявляти про настання в нього форс-мажорних обставин. Знову ж таки, ми повертаємося до договору, якщо це було прописано», — Катерина Кулініч, правозахисниця.
Також правозахисниця зазначає: безвихідних ситуацій не існує, якщо людині самій важко розібратися в цьому, то краще не зволікати, а звернутися по кваліфіковану допомогу юристів. Адже кожен день зволікання може коштувати сторонам великих коштів на судові витрати та відшкодування. Головне – пам’ятати, що форс-мажор не звільняє від виконання зобов’язань.
Журналіст: Марина Кирієнко
Оператор: Сергій Бутько
