Цифровізація та доступ із будь-якої точки світу – головні пріоритети роботи Державного архіву Чернігівської області (Відео)
24 грудня в Україні співробітники архівних установ відзначають своє професійне свято. Трохи більше ніж за тиждень, 3 січня, Державний архів Чернігівської області відзначатиме ювілей – 100 років. Як сьогодні працює установа та як вона виживає в складні воєнні часи, ми поцікавилися у керівниці Раїси Воробей.
«Ми зберігаємо документи національного архівного фонду, переважно документи датуються кінцем XVIII століття і по сьогодні. Наш архів є одним із найбагатших в Україні: за інформацією, за складом документів. Дуже велика кількість у нас дорадянських документів. Багато метричних книг – це джерело для дослідження генеалогії, вони зараз користуються дуже великим попитом», — Воробей Раїса, директор Державного архіву Чернігівської області.
Крім того, архів має великий фонд документів – Чернігівського дворянського зібрання, Чернігівського земського управління, багато матеріалів часів Голодомору, Другої світової війни та періоду становлення Незалежності України. До архіву звертаються багато дослідників, які пишуть наукові роботи про різні історичні події або феномени.
«У нас є постійні дослідники, які на наших документах захищали дисертації, бо хоч із документами працюють і досліджують багато років, але є такі, що відкриваються зовсім по-новому. До речі, доволі багато різних документів раніше були недоступні та засекречені, наприклад, на тему Голодомору. Вони були з грифом «Цілком таємно». У 90-х роках почалася робота з розсекречення і сьогодні вони всі цілком є доступними», — Воробей Раїса, директор Державного архіву Чернігівської області.
Аби зберегти всі ці надбання, треба докласти чимало зусиль.
«Архівна установа – це дуже жива установа, вона виконує багато функцій, можливо, людям здається: ну, що там такого в тому архіві? Ну, перебирають якісь там документи. Але це зовсім не так. У нас працюють спеціалісти з відповідною освітою і вони виконують функції у кількох напрямах, перша головна функція – це збереження. Бо якщо не збережеш їх, то вже не можна буде користуватися ними», — Воробей Раїса, директор Державного архіву Чернігівської області.
Для цього працівники дотримуються відповідних температурних умов, забезпечують відповідну вологість, проводять знепилення, ремонт і реставрацію. Та найголовніше для сучасного світу – оцифровують документи. Адже такі документи вже стануть доступними користувачам із будь-якої точки світу.
«Цифровізація документів – це пріоритет №1 в архівній справі всієї України. І ми активно працюємо в цьому напрямі, ми оцифровуємо документи та забезпечуємо їх збереженість на сервері. А також надаємо доступ до них тим, хто їх досліджує, наприклад, у читальному залі для замовників», — Воробей Раїса, директор Державного архіву Чернігівської області.
Особливо ця потреба загострилася під час повномасштабної війни, коли фонди опинилися під загрозою окупації.
«Інформація з багатьох тисяч документів може зберігатися на одному диску чи на сервері. Це дуже важливо, сьогодні в нас зберігаються понад 10 тисяч фондів і в них міститься 1 мільйон 856 тисяч документів. До речі, ми починаємо працювати з такою організацією, як Бабин Яр. Вони зацікавлені в оцифруванні документів, зокрема фонду окупаційного періоду та ЗАГСівських книг, тобто про народження, одруження, смерть. Це вже зберігатиме міжнародна організація. Також ми, у свою чергу, оцифровуємо документи, які викладаємо на наш сайт і він доступний усьому світу», — Воробей Раїса, директор Державного архіву Чернігівської області.
Також міжнародні партнери нещодавно надали технічну допомогу для установи, аби процес цифровізації відбувався швидше. Більш докладно про те, як працюють відділи з документами, ми розкажемо в наступному сюжеті.
Журналіст: Марина Кирієнко
Оператор: Сергій Бутько
