Чернігів – місто генераторів: життя бізнесу в умовах відключень електрики (Відео)
«Моє місто гуде генераторами, моє місто читає з ліхтариками, мої люди п’ють каву зі свічками, десь у світі їх кличуть незламними» – ці віршовані рядки Ірини Чолій показують щоденне життя українців із будь-якого куточка країни.
Але пристосуватися до постійного відключення світла довелося не тільки пересічним громадянам, а й насамперед власникам бізнесу. Бо для більшості працювати без генераторів – це залишитися без прибутків, які і так значно зменшилися в умовах війни. Пан В’ячеслав відкрив одну з кав’ярень за кілька місяців до початку повномасштабного вторгнення, він розповідає: наразі вести бізнес складно, але можливо. Генератор придбали через місяць постійних відключень, бо почали втрачати постійних клієнтів.
«Заправляємо його кожен день, у середньому необхідно від 6 до 10 літрів бензину. Отакі маємо зараз витрати, працюємо без доходу задля утримання наших працівників. Бо в нас дівчата всі немісцеві, орендують житло. Тому працюємо на виживання. Із комунальними платежами ми зараз виходимо в великий мінус. Бо для приватних підприємців підняли вартість кіловата вдвічі. Тому навіть коли з’являється електрика в мережі, ми платимо по сім гривень за кіловат. І то теж болючий момент. Дякую власникам приміщення, які пішли нам назустріч і зменшили орендну плату. То це нас дуже сильно виручає», — В’ячеслав Дегтяренко, приватний підприємець.
На придбання генераторів для двох закладів пан В’ячеславвитратив орієнтовно 90 тисяч гривень. Утім, навіть за таких умов закривати власну справу він не планує.
«У моєму випадку мій заклад – це все, що в мене є. Бо на той час я вклав сюди все, що в мене було. І для мене це і є сенс вижити та надалі радувати своїх гостей смачною кавою та створювати всім позитивний настрій», — В’ячеслав Дегтяренко, приватний підприємець.
Генератор у кав’ярні вмикає бариста, бо зазвичай світло відсутнє впродовж 3-6 годин за робочий день.
«Я думала, що це нежіноча робота, але виявилося не все так складно. Бо раніше про генератори тільки десь чула, однак не знала, як користуватися. Мені все показали і все не так важко», — Катерина Глутіна, бариста.
Цікавимося, як пристосувалися до відключень та роботи з генератором інші представники бізнесу.
«Не так уже й важко стало, то треба дістати його, трохи пронести. Простіше нам, хлопцям, на зміні, то ми вдвох встали та винесли. Складніше дівчатам,які виходять на зміну. Але ж ми розуміємо, що це треба перетерпіти та посидіти попрацювати з генератором, то це просто. Бо є речі, які значно страшніші, ніж те, що внас вимикають світло на 4 чи 5 годин. Ми ж стрижемо тут, а не операцію на серці людині робимо. Ми стригли і під вікном. Шевченко взагалі писав зі свічками. То й ми можемо постригти людину з генератором», — Ігор Насєннік, барбер.
Усі тонкощі роботи з генератором, кажуть, опанували завдяки інтернету.
«Нам повного бака вистачає майже на тиждень. Вмикаємо на 3-4 години. Ви самі могли побачити,коли зайшли, що загальне світло було вимкнене, а включено тільки найнеобхідніше. А коли люди приходять, ми вмикаємо, попрацювали і знову вимкнули світло, і генератор уже менше споживає», — Ігор Насєннік, барбер.
А ще світловий день поступово починає подовжуватися, тож невдовзі природного освітлення побільшає, це дасть змогу менше використовувати потужності генераторів саме для освітлення приміщення. Пані Діана генератором користується за нагальної потреби, але каже, що українські жінки непереможні і можуть опанувати все необхідне.
«Ой, та ми можемо все, навіть якщо мене на острів закинути, я виживу. Я, чесно кажучи, в оренду взяла генератор,тому справляюся. У мене дуже економно виходить. Намагаюсь розраховувати працю так, щоб збігалося, коли світло є, або ж взагалі можу без нього. А генератор уже на надзвичайний випадок», — Діана Кирієнко, стиліст.
Загалом усі працівники та власники бізнесу зазначають: це лише тимчасові незручності, які можна легко подолати. Бо головне – це Перемога над ворогом!
Журналіст: Марина Кирієнко
Оператор: Сергій Бутько
