Андрій Сагайдак відомий на Чернігівщині та за її межами як засновник Природничого центру «Міжрічинська Пуща» і гід у дику природу. На екскурсії, зокрема болотами, до пана Андрія зазвичай приїжджає багато людей. Нині він також працює над книжкою про болота, яка побачить світ ближче до літа, бо поки готова тільки половина тексту.
«Видавництво «Віхола» співпрацює з різними авторами та видає здебільшого науково-популярні книжки на різну тематику. І от мені запропонували написати книжку про болота. Я погодився і тепер працюю. Книжка має бути про болота Полісся. А я якраз займаюся болотами, вожу екскурсії по болотах і болота – це якраз те, що є тільки у нас, на Поліссі, як у Карпатах – полонини. Це такий характерний ландшафт, якого немає в інших природних зонах. Тож навколо боліт будується головна тема, але попутно розповідатиму загалом про природу Полісся.
У книжці буде кілька розділів – спершу про болота взагалі: коли вони з’явилися, що таке болото, що таке торф. І це все супроводжуватимуть різні цікаві факти про так званих болотяних мумій, про віднайдені давні тіла людей, які зберігалися в торфі. Або про те, що в болотах у нас дуже високий вміст заліза в воді, і от якраз по Чернігівщині дуже багато сіл з назвами Рудня. То ці назви і пов’язані із залізорудним промислом, болотами, болотяною рудою лімонітом, що в торфі залягає. Раніше її до XVIII століття використовували для того, щоб видобувати залізо. Також буде розповідь про найцікавіші рослини боліт, про тварин і птахів боліт. І далі – про стосунки болота та людини», –зазначає Андрій Сагайдак.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У громаді на Чернігівщині на вирішення проблеми з бездомними тваринами планують виділити 150 тисяч гривень
За його словами, болота та ліси на Поліссі здавна мали велике значення.
«Болота слугували сінокісними угіддями, мисливськими, ще ягоди там збирали. Також є згадки, що саме завдяки болотам наше село пережило Голодомор, бо люди в болотах ловили в’юнів. У болотах люди ховалися під час воєн абокому треба було сховатися від влади в якісь важкі часи, то пересиджували на болотах. Але часи змінюються: колись болота рятували людей, а потім люди в ХХ столітті надто захопилися осушенням боліт. А нині ще додалися глобальні зміни клімату, то нині наші болота під загрозою, і тепер люди пробують відновлювати болота. Тож тепер усе навпаки – люди допомагають болоту. Це відновлення боліт, створення заповідних територій на болотах, бо природа їх створила не просто так. Із боліт наші великі річки витікають, зокрема Дніпро і Десна», – розповів Андрій Сагайдак.
Майбутня книжка більше орієнтована не на фахівців чи дуже досвідчених болотознавців, а на екотуристіві аматорів-натуралістів, людей, які люблять гуляти на природі. Для них у книжці ще будуть поради проболотяний туризм і згадки про досвід інших країн, таких як Скандинавія, країни Балтії, де розроблені туристичні маршрути болотами і який досвід можна використовувати в наших реаліях. І календар болотяного екотуриста – щодо небезпек, які можуть бути на болотах, як їх уникнути.
Ірина Осташко
Фото – Андрій Сагайдак
