Творчість Великого Кобзаря Тараса Шевченка актуальна щодня. Але особливо українці вшановують його пам’ять на початку березня – у Шевченківські дні, 9 і 10 березня, на які припадають роковини його народження та смерті.
У житті Тараса Григоровича Чернігівщина займала неабияке місце, адже в нашому краї він бував багато разів, знайшов тут чимало справжніх друзів, а Чернігівщина залишила гідний відбиток на його творчості.
«Під враженням перебування на Чернігівщині у 1847 році Шевченко в ув’язненні пише вірш «Іржавець», І там є такі рядки «Краю мій розкішний, прекрасний, багатий..». Оце Чернігівщина справила на нього таке враження. А можливо, ці рядки і про всю Україну», – у коментарі для ЧЕЛАЙН зазначила Наталія Самохіна, завідувач науково-освітнього відділу Чернігівського історичного музею імені В. Тарновського.
За її словами, на Чернігівщину він здійснив третину своїх подорожей Україною.
«На Чернігівщині Шевченко побував у більше як 30 населених пунктах і ще два згадав – Сосницю і Новгород-Сіверський. Так склалося, що він їхав 1843 року на Чернігівщину до Качанівки на запрошення свого приятеля – відомого мецената Григорія Степановича Тарновського.
Тарновському він віз свою картину «Катерина» на продаж, але ціна не була визначена. На запитання Тарновського: «Скільки віддати?» Шевченко відповів: «А що вже дасте, те й дасте, хоч би й шматок сала. На чужині все добре».
У подорожі Шевченка супроводжував Євген Павлович Глінка, а прямували вони Білоруським трактом і дорогою побували в Ніжині», – розповіла Наталія Самохіна.
На проїзд губерніями, зокрема Чернігівщиною, Шевченко тоді мав 10 днів. Саме стільки тривала ця подорож, а в Качанівці Григорій Степанович його радо зустрів. І головне – він дав йому можливість подорожувати поблизу Качанівки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Талановита чернігівка, яка вимушено перебуває за кордоном, написала книжку та вправляється в музиці
«Тож Шевченко побував у Сокиринцях, поїхав до Батурина – біля цього містечка в Пальчиках зустрівся з відомим бджолярем Петром Івановичем Прокоповичем, якого згадає у своїй повісті «Близнюки». Натомість Прокопович на одному з вуликів виріже прізвище Шевченка», – повідомила пані Наталія.
Після гостин у Качанівці Тарас Шевченко попрямував до своєї малої батьківщини. А дорогою відвідав Прилуки та Линовицю.
«А взагалі Шевченко побував ще у Борзні, де на запрошення Віктора Миколайовича Забіли у 1846 році відвідує його хутір Кукуріківщина й отримує запрошення від Пантелеймона Куліша бути в нього на весіллі за боярина. І от на цьому весіллі він усіх зачарував своїм співом. Вийшов на центр великої зали і заспівав «Ой, зійди ти, зійди, зіронька вечірня». Це була його улюблена пісня, про що він писатиме вже на засланні – як він виконував її у дуеті з молодою дружиною Куліша», – згадала завідувач науково-освітнього відділу Чернігівського історичного музею імені В. Тарновського.
Окрема подорож 1846 року відбулася до Седнева. Шевченко тоді приїхав до Чернігова на завдання Київської археографічної комісії. У Чернігові він перебував доволі довго, описав пам’ятки архітектури та працював у ризниці Троїцького монастиря і встиг побувати на балу в Чернігівському Дворянському зібранні, де проводжали зиму і святкували Масницю.
Також примітно, що саме на Чернігівщині Тарас Шевченко написав один із найкращих жіночих портретів – княгині Кейкуатової. Він у його зібранні творів вважається знаковим.
Ірина Осташко
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
