У Чернігові 13 березня попрощалися з українським захисником – головним сержантом механізованого взводу штаб-сержантом Андрієм Савинським. Андрій захищав Україну з 2014 року. За виконання бойових завдань на сході України був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. За оборону Чернігова отримав таку ж нагороду ІІ ступеня. Провести в останню путь Героя зібралися багато побратимів Андрія, його рідні, друзі.
«Ми разом брали участь в обороні Чернігова. Вийшли по бойовій тривозі. Він там перебував. Як ми з ним розмовляли, то він теж казав, що ми ніколи не покинемо це місто, ми будемо його захищати, особливо його рідне місце – Киїнку. Тобто ми не відступили б ніколи. Бойових досягнень у нього було дуже-дуже багато. Він завжди вів за собою людей і всі завжди йшли за ним. Він був взірцем, показником, яким має бути військовослужбовець. Він був із вольовим характером, він був дуже веселий, життєрадісний і ніколи-ніколи не занепадав духом», — Ірина Чайка, військова, посестра загиблого.
«Із Андрієм знайомий із 2014 року. Він прийшов служити за мобілізацією, перша хвиля, добровольцем зголосився. Я на той час уже проходив службу в батальйоні. Ми познайомились і відтоді ми постійно разом. Постійно воювали. Завжди були разом», — Андрій Калита, військовий, побратим загиблого
«З Андрієм я знайома… Цього року вже буде 19 років. Це друг сім’ї. Це дуже незвичайна Людина слова, Людина віри, Людина перемоги. Нас зблизила війна. Повномасштабна. Поки 2014 року не було, ми не розуміли, що це таке. Коли вони зайшли сюди, нас це зблизило. Ми допомагали його батальйону. Єдине, що він сказав, що ця війна покаже всю сутність людей. Це єдине, що дійсно він казав, і дійсно так і є», — Марина Лисенко, волонтерка.
Загинув Андрій Савинський минулої весни на Донеччині під час штурму окупантами українських позицій. Із 22 травня 2023 року вважався безвісти зниклим. І лише нещодавно після низки ДНК-досліджень його тіло під час обміну повернули на батьківщину.
«Загинув він на Донбасі. Там були постійні штурми, жахливі бойові дії. Були дуже тяжкі часи. Був наступ. Він поїхав із групою військовослужбовців, наших побратимів, і при відступі залишився там, прикриваючи собою інших хлопців, які відступали», — Ірина Чайка, військова, посестра загиблого.
«Він керував сержантською ланкою. Він був взірцем і показником, яким повинен бути сержант, і завжди нам казав, що сержант має бути таким, як він – вольовим, хоробрим і сміливим», — Ірина Чайка, військова, посестра загиблого.
«Постійно допомагав своїм побратимам, постійно допомагав друзям, які цивільні були. Дуже-дуже гарна була людина. Велика втрата для усіх», — Андрій Калита, військовий, побратим загиблого.
«Андрій був справжнім козаком. Я пишаюсь знайомством із ним», — Марина Лисенко, волонтерка.
Людина з великої букви, справжній патріот і взірець для інших. Андрій Савинський залишиться назавжди Героєм. Без дорогої людини залишилися дружина Андрія, донька, батьки та рідні.
Журналіст: Оксана Замятіна
Оператор: Сергій Бутько
