«Слово «москалі» в нашій говірці означає нецензурщину»: особливості діалекту Чернігівщини (Відео)

 «Сопіні коня лєпня. Не знаєте? Зупини коня біля пня.»,- Наталія Лук’яшко, директорка Ріпкинської бібліотеки для дорослих, дослідниця говірок Ріпкинщини

Такі дивовижини діалекту можна почути на Ріпкинщині. Оскільки кожен район, кожна громада і навіть село нашої області мають свою говірку, що вирізняє їх від інших. Про трансформацію говірок і синергію діалектів говорили в Чернігівській міській бібліотеці ім. М. Коцюбинського.

 «Чернігівщину можна назвати такою мініатюрою України в сенсі говірок саме в теперішньому вигляді. Тому що історична Чернігівщина – це от 2/3 області, але під час адміністративних реформ у 30-ті роки додалася ще та південна частина. І виходить, що тепер на Чернігівщині представлені різні діалекти.»,- Олексій Маслов, журналіст, краєзнавець, поет

На заході були присутні не лише краєзнавці та дослідники діалектів, які багато років присвятили цій справі, але й самі носії говірок. Наталія Лук’яшко з с. Суличівка зазначає, що з часом діалект став не таким популярним, як був раніше. Проте в її родині його знають і дотепер.

 «У нас поруч – с. Малий Листвен. Відстань дуже-дуже маленька – 3 км. Але, наприклад, для духовки противні називають у нашому селі «сінєйка», а в сусідньому селі – це вже «бляхи». Слово «москалі» в нашій говірці означає нецензурщину, і тому одразу видно, звідки воно походить і хто такі москалі.»,- Наталія Лук’яшко, директорка Ріпкинської бібліотеки для дорослих, дослідниця говірок Ріпкинщини

Цікавим є і те, що кожен регіон області має характерну лише для нього вимову одних і тих самих слів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Голова Семенівської громади розповів подробиці про наслідки обстрілу міста

 «Усі ми знаємо, що відбувся цей перехід, який є одним із визначальних для української мови. Перехід «о» в «і». Ми знаємо, що кажуть «кот» і «кіт», «конь» і «кінь». Так от, саме на території Чернігівщини ми можемо дослідити, як відбувається цей поступовий перехід: і – и – уо – о.»,- Олексій Маслов, журналіст, краєзнавець, поет

 «Діалекти є відображенням, тяглістю від тих племінних утворень, що згадуються в «Повісті врем’яних літ». У нашому випадку накладаються діалекти сіверян, полян.»,- Олександр Ясенчук, громадський активіст

Також під час мовної дискусії в бібліотеці відбулося відкриття виставки «Мовні вправи», що триватиме в бібліотеці до 20 серпня.

 «Це виставка плакатів українських митців, спрямована на дослідження ролі мови в національній самосвідомості й на те, щоб побороти колоніальні травми. До нас приїхали плакати вісьмох українських художників, також дві аудіороботи. І одна відеоробота українських митців.»,- Інна Адруг, бібліотекар соціокультурного відділу Чернігівської міської бібліотеки ім. М. Коцюбинського

Як зазначають присутні, вивчення української мови та збереження її діалекту є наразі надважливими, бо в них наша історія й ідентичність.

«Я був вражений, коли побачив на одній із гармат танка його назву – «Квєтка». Зрозуміло, що це говірковий варіант. Але тут одразу видно цей психологічний портрет бійця, за що він воює, та за «квєтку» він воює. Він воює за свою ідентичність. Але це не просто за абстрактне слово, не просто за Україну. Він воює за той куточок свій – саме за свою малу батьківщину.»,- Олексій Маслов, журналіст, краєзнавець, поет

Журналіст: Оксана Замятіна

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv