«Спишуть – вчителюватиму, ні – воюватиму»: історія військовослужбовця та гончара Олега Луцука (Відео)

«Моє ім’я Ярослава, я всіх вітаю. Це моє перше казкове відео. Мені шість років, я першокласниця і дуже люблю займатися такими справами, як, наприклад, зривати квіти. Я люблю проводити час із дідусем і своїми батьками.»,- Ярослава – онука Олега Луцука

Шестирічна Ярослава – онука відомого гончаря з Чернігівщини Олега Луцука. Сьогодні дівчинка весело розповідає нам про себе, стоячи поряд зі своїм дідусем, який нещодавно повернувся додому. Вона знає, дідусь повернувся до неї з війни, він травмований і зараз проходить реабілітацію, тож намагається якомога більше часу приділяти іграм і розмовам із дідусем, за яким так скучила за час його служби в ЗСУ – військовий шлях Олега Луцука розпочався в червні 2024 року.

«Отримав повістку, пройшов комісію – і через кілька тижнів був уже у війську. Попав у частину, потім трохи більше місяця навчання загальновійськового, потім два тижні вчився на АГСника, це такий гранатомет іноземний, автоматичний. Вивчився на гранатометника і все, поїхав воювати. Побував під Суджею. Потім – Покровський напрямок. А ми постійно майже в оточенні були, багато днів поспіль. Так сталося, що нас 14 осіб, ми останні виходили з цієї лісосмуги і нам просто пощастило, що приблизно вісім кілометрів ми пройшли, чи нас не помітили, чи я не знаю… Просто пощастило, що зуміли вийти. Майже всі були поранені, з нами був тяжкий поранений, якого виносили. Можна сказати, що пощастило. Міномети, скиди: нога, сідниці, ноги, стегна – посікло, поламало кістки трохи. Хірург, який оперував, сказав, що кістки мають зростися приблизно за чотири місяці, а там хто знає, не знаю…»,- Олег Луцук – військовослужбовець, гончар

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Дають – бери»: що чернігівці думають про тисячу від Зеленського та чи збираються оформлювати допомогу (Відео)

Наразі Олег Луцук проходить реабілітацію після поранення – останні кілька тижнів чоловік лікується вдома, періодично навідуючись до лікарні, аби моніторити прогрес. Гончарна майстерня Олега Луцука у Стольному пустує – чоловік ще не має достатньо фізичних сил ані для того щоб самостійно працювати з глиною, ані для проведення занять для дітей. Щоправда, відновити творчі посиденьки з учнями планує вже найближчим часом, адже діти чекають і розпитують.

 «Я планував, уже як приїхав, думав, що я вже великий герой, але коли прийшов у майстерню, взявся перенести глину та підготувати її, то виявилося, що я не можу її підняти та переставити. Поки що не вдається… Питають, коли буде глина, коли буде пікнік, коли буде ще щось… Роки ідуть, а програма залишається одна і та сама: ліпимо, фотографуємо, на вихідних ходимо їсти смаколики. Все залишається по-старому.»,-  Олег Луцук – гончар, військовослужбовець

Наразі ж Олег Луцук розмірковує над можливістю заснування реабілітаційного центру для військовослужбовців, планує, що основним напрямком роботи стане гончарна арттерапія.

«Якщо знайдуться кошти, грант або ж донори, то, можливо, це буде побудова навіть якогось сучасного приміщення, закупівля сучасного обладнання, створення місця, де люди зможуть зупинитися, відпочити, створення якогось артпростору, куди можна буде запросити співаків, які залюбки приїжджатимуть, адже неодноразово пропонували приїхати. Якщо ні, то вже на базі своєї швидкої гончарної допомоги. У мене є будиночок, є майстерня, де я з дітьми займаюся, вона в комунальній власності, можливо, на базі цього проводити.»,- Олег Луцук – гончар, військовослужбовець

Наразі ж Олег Луцук активно відновлюється після поранення – дотримується всіх настанов лікарів, а ще якомога більше часу присвячує родині. Також чоловік готується найближчим часом приймати в гості на своєму обійсті, що у Стольному, бойових побратимів.

Журналіст: Таліна Тарасенко

Оператор: Владислав Шоцький

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv