Наприкінці минулого місяця в селі Поліське, Коропського району домашній пес вкусив свою господиню Любов Євтушенко.
Жінка саме взялася розплутати ланцюг собаки, коли той агресивно накинувся на свою господиню. Раніше такого ніколи не було, а тому жінка одразу звернулася до медиків і повідомила ветеринарів.
«Ми одразу запідозрили сказ, — повідомляє головний ветеринар Коропщини Микола Максименко. – Через п’ять днів тварина померла. Наші спеціалісти відібрали проби і направили до лабораторії. Дослідження підтвердило наші здогадки.
Так і потрапила Коропщина в неблагополучний пункт, що тягнеться від річки Сейм до річки Десна. Але ми цього року провели профілактичних щеплень понад чотирьом тисячам собак і котів. Хоч ще удвічі більше тварин потребують щеплень. Та грошей цього року на профілактику сказу нам не виділяли, ані копійки».
Усе, що вдалося зробити, аби запобігти сказу – за рахунок минулорічної вакцини. І хоч Коропський район великий, та от оточений лісами. А саме дикі тварини і приносять сказ. Чомусь державні «мужі» не звертають на цю проблему великої уваги.
Щепити свійських тварин для населення – послуга безкоштовна, хіба що доводиться сплатити вартість одноразового шприца, та й то за наявності самої вакцини. А вона нині рідкість. Хоч і коштує не багато. П’ять доз – понад вісімдесят гривень. Та в районному управлінні цих коштів немає.
Велика загроза сказу – безпритульні собаки та коти. Кілька тижнів тому в центрі Коропа працівники КП «Дільниця з благоустрою» зловили кота-безхатька. Він просто гуляв вулицею та поводився якось неадекватно, тому то й потрапив у поле зору комунальників:
«Кота ми прикрили в ветлікарні, та через декілька днів він помер. Знову виявили сказ», — повідомляє начальник управління ветеринарної медицини Коропського району Микола Максименко.
Так головний ветеринар нарікає: скільки не доводив він цю проблему до місцевого керівництва, та віз і нині там. Ветеринари навіть закон їм демонструють.
«А там – у статті 30 Закону України про місцеве самоврядування йдеться про те, що саме місцева влада зобов’язана проводити відлов і захоронення бродячих тварин», — повідомляє Микола Максименко.
А поки що чиновникам не до безпеки мешканців – профілактику сказу люди робитимуть за власний рахунок. Адже корова коштує значно дорожче, аніж доза вакцини від сказу. Та й життя самих людей значно важливіше за чиновницьку бездіяльність.
А наразі усього лише вісімнадцять спеціалістів ветеринарної медицини зішкрібають усі запаси та об’їжджають села з профілактичною «місією» проти сказу.
