Чернігів, весна 2022-го, літаки бомблять місто. «До бомбосховища не встигнеш, у підвал панельної дев’ятиповерхівки — страшно. Сиділи вдома, і така ненависть була…», — згадує Володимир Скрупський, позивний Добі.
Коли росіяни відступили, він отримав повістку і пішов до військкомату пішки — транспорту не було, зв’язок обірвався. Так потрапив до щойно створеного 91-го бату. Навчання і 21 місяць на одному рубежі, під штурмами. «Доки ми стояли — вони не просувалися. Це головне».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Воїн із Чернігівщини втратив обидві ноги та потребує допомоги
Найкраще — коли одного пострілу вистачає, щоб тиша тривала довго. Мотивація проста: «Хай краще тут у нас лізуть, ніж на Чернігів. Молодим ще жити, одружуватися. Краще вже ми».
Мрій на потім він не складає. Каже, що живе одним днем. Бо іноді цього достатньо — просто прожити день. І дочекатися того, коли дні знову стануть спокійними.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Джерело: ОК «Північ»
