Втрати Чернігівщини у війні на Донбасі дуже великі – близько 200 сотень наших земляків загинули на фронті.
Однак є принаймні один день, коли в двох місцях загинуло одразу четверо уродженців Чернігівської області, ще близько десятка отримали поранення. Це трагічна неділя 16 листопада 2014 року.
Вранці в районі Дебальцевого (с. Польове Шахтарського району Донецької області) на фугасі підірвався УАЗ-469, в якому перебувала група військовослужбовців 169-го навчального центру Сухопутних військ Збройних сил України «Десна».
Загинули 40-річний командир ротної тактичної групи підполковник Володимир Рвачов (із Десни Козелецького району), 34-річний майор Микола Яжук (родом із Вінницької області), 33-річний майор медичної служби Віталій Вашеняк (родом із Київщини) та 42-річний мобілізований солдат Олександр Іщенко (родом із Кіровоградщини). За кілька хвилин без батьків залишилося шестеро дітей.
Володимир Рвачов був із родини військового. У 1991 році Володимир закінчив Деснянську середню школу та вступив до Одеського інституту Сухопутних військ, який успішно закінчив у 1995 році.
А о 16:00 в районі Станиці Луганській бойовики розстріляли з гранатомета автомобіль «Газель», у якому їхали вісім бійців спецбатальйону МВС «Чернігів». Загинуло троє наших бійців: 35-річний рядовий міліції Андрій Іщенко, 27-річний рядовий міліції Віктор Запека з Чернігова, 30-річний старший сержант міліції Олександр Найдьон із Городні.
Двоє, Олександр Найдьон та Андрій Іщенко, загинули на місці, Віктор Запека помер пізніше в лікарні від отриманих поранень.
«Загинули ті, хто сидів у «газельці» з правого боку, — згадує В’ячеслав Панченко. — Я сидів ззаду. Коли під час обстрілу машина зупинилася, відчинив двері і почав виштовхувати хлопців. Потім вискочив сам і почав відстрілюватися. Дивуюся, що так швидко зорієнтувався. Детально події того дня починаю згадувати тільки зараз. У мене легка контузія, закрита черепно-мозкова травма. Але головне, що живий залишився».
П’ятеро з восьми бійців — рядові міліції Роман Лось, Леонід Шуйський, В’ячеслав Панченко, Костянтин Давиденко (всі з Чернігівщини) та львів’янин Юрій Бубес — отримали поранення різного ступеня тяжкості.
Усі загиблі були добровольцями — той же Андрій Іщенко в органах внутрішніх справ із 19 липня 2014 року, Віктор Запека — з 12 вересня 2014 року, Олександр Найдьон — з 26 вересня 2014 року.
Поховали наших бійців 20 листопада 2014 року. Біля Катерининської церкви зібралося більше тисячі осіб, щоб попрощатися із загиблими героями.
