Королівство зламаних калькуляторів: казка про імператора та куцих варягів

1496

Щойно пересічна людина стає чиновником (так-так, таке буває і не лише в казці – прості смертні також стають чиновниками), то в її житті кардинально все змінюється. Передовсім змінюється сама людина. Відбувається щось на кшталт перевтілення Грегора Замзи в повісті класика Фраца Кафки. Щоправда, є суттєва відмінність – головний герой твору перетворюється на жалюгідну істоту, але зберігає в собі найкращі людські якості та шляхетність. А от чиновник вигниває зсередини і втрачає людяність. Липке політичне болото засмоктує всі чесноти, людську порядність і гідність. Владні фільтри залишають класичний «чиновницький набір»: брехня, наглість, зверхність, віра у власну безсмертність і недоторканність.

Багато чинуш (зокрема й чернігівських) корчать із себе крутих перців із залізними яйцями. Мовляв, саме вони Бога за бороду вхопили, а всі інші – нижча раса. До речі, виявляється, є королівство, в якому фонтани мають більшу цінність (матеріальну і духовну), ніж «зіпсовані» представники нижчої раси. Вердикт: людям – дохнути, фонтанам – бути.

«Обдарованість» у тому королівстві вимірюється мільйонами, зв’язками та пафосом. Насправді «обдаровані» – звичайні цинічні «куці» грабіжники народу. «Імператори» місцевого розливу настільки входять у кураж, що вже втрачають відчуття реальності. Б’ють по спині «ломакою» неугодних, купують правоохоронні органи, продають індульгенції заможним міщанам, створюють ілюзію залізних лещат. Середньовіччя відпочиває.

Хочеться кілька слів сказати і про культуру спілкування «імперської» раті. Про жаргонні перли та бандитську манеру спілкування «царька» писати вже нецікаво. Стільки казок про це розказано вже…Та й він уже здивувати цим може хіба прибиральницю, яку особисто пригрозив звільнити.

У царській команді є ще одна одіозна фігура. Ручний варяг, придворний лакей-фокусник, якого привезли з сусіднього королівства для провертання багатомільйонних оборудок, себто – витворяння чудес небачених. Чоловік із куцим лексиконом за період стажування почав демонструвати феноменальні результати ораторства. Але тут важливий момент – все в стилі шефа. Варяг навчився майстерно принижувати своїх підлеглих, запрошувати глашатаїв до туалету, а на найбільш надокучливих писарів страшенно образився і забажав, щоб ті просили в нього вибачення. Пригрозив навіть прокляття наслати.

Дуже дивує нинішня анархія в королівстві. На березах там почали рости гнилі яблука, і людей запевняють, що це все нормально – так і має бути. Замість води в колодязях якісь фекальні маси… І людей переконують, що це корисний напій. І більшість п’є… Собаки тут почали гризти кісточки разом зі свинями, вовки вилизують вовну вівцям (переважно баранам), а миші сплять із котами. І найголовніше, що цей бедлам – не фінал. До повного апокаліпсису ще далеко, і дуже вже цікаво чим усе завершиться. А воно точно завершиться. Бо, як відомо, будь-яка казка має свій кінець. Але до цього ще далеко – попереду чимало різних захоплюючих чудес. Тож запасаємося попкорном і чекаємо нових казок із королівства зламаних калькуляторів.

Павло СОЛОДОВНИК

Loading...

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register