«Чорне і біле, святе і грішне» – саме так можна назвати політику і релігію. Але священик має займатися тими справами, до яких його закликав Господь, і в жодному разі не повинен підігрувати політикам.
Релігія і політика – сумісні речі? Чи повинні священнослужителі підігрувати політикам? Про це ЧЕline розпові Отець Роман, настоятель храму святої Катерини.
-Церква складається із людей, люди, відповідно, приходять в храм, і це є. Будемо говорити, церква – живий організм, і суспільство не далеке від церков. Ми кажемо: держава відділена від церкви, церква відділена від держави. Тут буде лукавство, бо держава і є членом церкви. Так, ті люди, які живуть у тій державі, є членами церкви, і це єдиний організм та єдине ціле.
Звісно, в жодному разі не можна підігрувати політикам. Бо церква чи священик повинні наставляти людей, вказувати на моральні якості, на закон добра, справедливості. Якщо ми посіємо поміж зерно ще якусь недобру траву, то, відповідно, ця трава, бур’ян виросте і заглушить, тож не буде ніякого плоду, і зерно не виросте, бо бур’ян заглушить. Бур’ян не дає плодів, що є придатними для життя, тому підтримка людей недобрих, які чинять проти своєї совісті, проти всіх законів моралі, проти законів божих, і не викривання їх – це вирощування буряну, це не приносить доброго плоду.
Моя вдячність і редакції, і Отцю Роману за це спілкування. В основі якісної політики лежить якісний світогляд та відповідна йому мораль. «Ніяка» або хибна мораль є основою політичних збочень і, як наслідок, людських страждань. Вкрай бажано, щоб Отець Роман продовжив розвиток своїх думок на благо українського суспільства.