Чи варто святкувати Різдво та Новий рік під час війни: думка чернігівців, психолога та родини ветерана (Відео)
Уже вкотре українці зустрічають новорічні свята в умовах повномасштабної війни. Для когось це спосіб зберегти відчуття нормального життя, для когось це біль і тиша через втрати. Одні проводять ці свята на службі, інші – в очікуванні рідних із фронту. Чи варто святкувати?! Кожен вирішує сам, бо скільки людей, стільки і думок.
Наприкінці року люди частіше замислюються над прожитим і підбивають підсумки. У цей період загострюються різні емоційні стани. За словами психологині Анжели Садовської, дедалі більше звернень пов’язані з емоційним вигоранням і виснаженням.
«Тут важливо зрозуміти та прислухатися до себе. Немає чітких правил, чи маємо святкувати, чи не маємо святкувати, бо в країні війна, бо моя сім’я неповна, ми когось або втратили, або чоловік зараз не поруч і захищає країну. Бо дуже часто в нас святкування перетворюються не на щось ресурсне, а на те, що треба зробити. Бо всі так святкують, треба зробити свято, треба впахатися на ці свята, наготувати 150 страв, купити подарунки. Якщо ви відчуваєте, що у вас немає сил і ресурсу, якщо ви розумієте, що для вас приготування до свята, кудись піти, – це буде додатковий ресурс, якого сьогодні немає, то це нормально – не святкувати. Дуже важливо не давати певних якихось очікувань: ось прийде Новий рік, ось будуть свята, тоді я відпочину, це також може накладати на ці процеси різні очікування, в яких потім ми можемо розчаруватися. Ще одне з найважливішого: не підбивати підсумки, що мені не вдалося, що не зробив, не встиг, не вийшло, то що буде далі?! Тут важливо зосередитися на тому, що дійсно вдалося», — Анжела Садовська – психологиня.
Також ми завітали в гості до родини ветерана, щоб дізнатися, чи планують вони цього року святкувати Різдво та Новий рік і яким буде цей час для їхньої сім’ї.
«Якщо ми говоримо про святкування в сімейному колі, я повністю за, також із появою дитини я розумію, що в дитини повинна сформувати певна традиція, що на якісь свята ми збираємося разом, святкуємо… Але якщо говорити про масштабні гуляння, на це запитання мені дуже складно відповісти. Я зараз удома, я звільнений із військової служби через поранення, але в цей момент мої побратими, мої друзі продовжують воювати, нищити ворога, тому їм зараз точно не до цього», — Дмитро Позняк – ветеран.
«Останні два роки я ходжу на майстеркласи з виготовлення Дідуха або роблю вдома сама, а цьогоріч нова традиція: я зробила Різдвяного Павука. Буде висіти в нас цілий рік, забирати погану енергетику, а потім ми його спалимо. А з нових традицій із дитиною, коли вона підросте, хочемо вдягати якісь костюмчики, щоб вона колядувала, щедрувала, ми з радістю з нею це будемо робити, тому це буде наша нова традиція, яку ми хочемо започаткувати в нашій родині», — Анастасія Позняк – дружина ветерана.
Чи варто святкувати Різдво та Новий рік під час повномасштабної війни? Однозначної відповіді на це запитання немає. Для когось свята сьогодні — не на часі, для інших — можливість зберегти тепло, традиції й відчуття життя. Кожен робить цей вибір сам. Але навіть у найтемніші часи в кожного з нас залишається світло — у родині, у близьких, у вірі та надії на майбутнє.
Журналіст: Іра Пономаренко
