У другу неділю грудня українці відзначають День благодійництва. Цьогоріч його святкують вже вдев’яте. ЧЕline поцікавився в містян, чи роблять вони благочинні справи.
— Треба робити добрі справи, звісно. От якби для нас добру справу робила ще й Верховна Рада, щоб хоч би трішки за нас переживала.
— Звісно, треба. А самі робите? Якщо треба, то так.
— Ми ж усі люди. А ви робите якісь гарні справи? На жаль, не стільки, скільки хотілось би. А чому? Мабуть, дуже погана людина.
— Аякже, треба робити добрі справи. А для чого? Ну як? Ми ж люди, хочеться, щоб кожна людина жила нормально, і допомагати треба тим, кому погано. А ви займаєтеся благодійництвом? Та де мені з ціпком займатися, ні.
— Для того, щоб у світі стало на краплиночку краще, треба віддавати краплиночку свого добра. Якщо є можливість зробити людині щось добре, то чому б і ні.
— Як ви вважаєте, треба робить добрі справи? Я не можу.
— Не коментуємо.
— Не даємо коментарів.
— Я не знаю.
— Благодійництвом займаєтеся? Не займаюся. А чому? Відчепіться від мене.
— Чи часто є можливість робити добрі справи? Залежно від фінансів, якщо є можливість, то даю і гроші, і продукти, наприклад, воїнам АТО, так?
— Коли як, можемо бабусям допомогти.
— Цим я майже кожен день займаюся. А що ви робите? Я викладаю.
— Люди ж є і хворі, треба лікуватися, а зарплати маленькі, то треба допомогти людям. А ви часто допомагаєте? По можливості зі своєї пенсії. Я і котикам, і собачкам помагаю. Благочинність вона різна, так? Так.
— А ви робите благодійні справи? — Так, робимо, звісно очолюю інвалідну організацію, а так, що можемо – допомагаємо людям у лікарню лягти, просимо, щоб зменшили плату за ліки.
— Я бажаю усім чернігівцям бути добрішими і допомагати одне одному, так?
