Друкують деталі для авто, іграшки та вироби на замовлення: як чернігівське подружжя побудувало бізнес на 3D-друці (Відео)

Олександр Вербняк – співвласник бізнесу з 3D-друку в Чернігові. Разом із дружиною Ксенією вони запустили власну справу наприкінці 2024 року. Спочатку подружжя не планувало будувати бізнес навколо самого 3D-друку. Розглядали його як інструмент для реалізації інших ідей. Утім, після придбання першого принтера зрозуміли: технологія має значно більший потенціал.

«У 2024 році в грудні задумався над бізнесом, де 3D-друк – це лише частинка для створення бізнесу, тобто одна з ланок. Потім коли я купив перший принтер, то ми почали думати над тим, що й просто друкувати, це теж прикольно», — Олександр Вербняк – співзасновник бізнесу з 3D-друку.

Перші вироби подружжя продавало через інтернет. Згодом почали шукати нові напрями розвитку й тестувати різні види продукції. Однією з таких ідей стали іграшки, надруковані на 3D-принтері.

Ідея друкувати іграшки з’явилася після благодійного ярмарку для онкохворих дітей, де подружжя вперше представило свої вироби широкій аудиторії.

«Ідея почати займатись іграшками спала на думку дружині. Вона минулого літа побачила безкоштовний ярмарок, благодійний, для онкохворих дітей, і ми вирішили, що чому б не взяти участь. Взяли – і виявилося, що дітям це дуже цікаво. Всі іграшки в нас тактильні, рухомі, незвичайні. Таке мало де знайдеш», — Олександр Вербняк – співзасновник бізнесу з 3D-друку.

Так у виробництві з’явилися рухомі дракончики, антистреси, фігурки тварин та інші вироби, надруковані на 3D-принтері. Попит на незвичні іграшки виявився настільки високим, що подружжя вирішило продавати їх не лише онлайн.

«Вирішили спочатку стати в парку. Потім подумали, що потрібно розширятися, до того ж зараз зима, в парку не постоїш, з’явилася ця локація, в нас є ще локація на Ремзаводі», — Олександр Вербняк – співзасновник бізнесу з 3D-друку.

Згодом з’явилася перша стаціонарна локація, а потім друга. Нині продукцію продають у кількох точках Чернігова, а найближчим часом планують відкрити ще одну.

Разом із розвитком мережі магазинів зростав і асортимент. Підприємці постійно тестують нові моделі й аналізують попит покупців.

«Популярне все, але певною мірою. Тут можна сказати, що середній чек за травень у нас становить 250 гривень. Тобто товари в межах 250 гривень користуються найбільшим попитом. Це в нас антистреси, які можна безкінечно перекладати. Ще в нас серед дешевих, по сто гривень, є антистреси, це такі трикутнички. Зараз ще ввели нову позицію, яку ми наразі тестуємо – іграшки по 50 гривень. Це дуже поширена практика в Америці – маленькі іграшки. Їх продають по 3-4 долари, а ми вирішили по 50 гривень. Такі маленькі, миленькі зайчики, хом’ячки, акули. Постійно тестуємо новий асортимент, додаємо наповнення», — Олександр Вербняк – співзасновник бізнесу з 3D-друку.

Утім, деякі вироби знайшли застосування не лише серед дітей. За словами підприємців, окремі моделі купують і для занять із розвитку моторики та відновлення функцій рук.

«Це один із кейсів, про який розповідають фахівці. До нас приходять реабілітологи, беруть такі тактильно приємні іграшки. Це може бути, наприклад, ось цей кристалічний дракончик. Він має такі не гострі, але тверді грані, якими можна розминати пальці. Також і бабусі ця іграшка подобається, бо його можна отак здавлювати – і трошки допомагає кров розганяти по руках», — Олександр Вербняк – співзасновник бізнесу з 3D-друку.

За півтора року роботи сімейна справа перетворилася на виробництво, яке працює з десятками одиниць обладнання. Сьогодні подружжя не лише виготовляє іграшки, а й друкує на замовлення деталі для автомобілів, сільськогосподарської техніки та різноманітних механізмів. Також виконують індивідуальні й гуртові замовлення для клієнтів із різних регіонів України.

Нині у виробництві використовують 55 3D-принтерів і співпрацюють із партнерами для виконання великих замовлень. Серед планів – закупівля ще трьох десятків принтерів, розширення партнерської мережі та збільшення виробничих потужностей.

Власники бізнесу кажуть: головне для них – не боятися експериментувати, шукати нові ніші та пробувати себе в різних напрямах.

«Ми не боїмося ризикувати, відверто. Ми не боїмося ризикувати, не боїмося втрачати гроші. Бо до того як ми почали займатись 3D-друком, то чотири роки займалися рекламою в соціальних мережах, а там своєрідна подібна лотерея, бо ти в рекламу вкладаєш, а товар у тебе або залітає, або не залітає. Тому – ні, ми не боїмося», — Олександр Вербняк – співзасновник бізнесу з 3D-друку.

Журналіст: Таліна Тарасенко

Оператор: Ангеліна Лабута