Мертва тиша, покинуті будинки і кладовище посеред лісу. Саме такий вигляд зараз має хутір Юріївка, що в Сновському районі. Кілька десятиліть тому тут жило близько півсотні людей. Школи, дитячого садочка, лікарні та іншої інфраструктури не було – навчатися діти ходили в сусідні села через ліс. Дорослі працювали в колгоспах. А ще юріївці вирізнялися добродушністю і щедрістю.
«Там жили дуже хороші люди. Привітні. Ми спеціально забігали туди. По гриби йдемо і забігаємо. При вході до Юріївки жила дуже привітна бабуся. Коли забігали, то пригощала, що було. Ми любили туди забігати. Усе є, всього було повно в лісі: і малина, і калина, і все в них було. А тоді мало в лісі було барині, то ми туди забігали по бариню», — згадує жителька с. Кучинівка Галина Шевченко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ізольовані від цивілізації: загублений у лісах хутір
Зараз Юріївка – покинутий хутір. Про те, що колись тут вирувало життя, нагадує з десяток розвалених хат. На хуторі збереглося кладовище. До речі, предків тут шанують – цвинтар доглянутий. Помітно, що сюди іноді приїжджають. На краю хутора нас чекав сюрприз – ми почули людські голоси. Виявляється, сюди щоліта приїжджають пасічники. От і цього разу ми натрапили на бджолярів, які саме качали мед. Ми не відволікали трудівників, але цінну інформацію отримали. З’ясувалося, що хутір – не безлюдний. Сюди кілька років тому приїхав і оселився якийсь чоловік.
«Не доїжджаючи кладовища. Метрів 200 звідси. Там хатка наче в лісі так стоїть», — говорить бджоляр Петро Кононевич.
Хатинку чоловіка, який живе тут усамітнено, ми знайшли, але поспілкуватися, на жаль, не вдалося – не застали вдома. Пасічники припускають, що він поїхав до Чернігова.
Хутір Юріївка, мабуть, уже не знайдете на жодній карті, власне, і саме місце без тутешніх поводирів знайти не вдасться. Адже він схований у лісових нетрях за кілька кілометрів від цивілізації. На жаль, доля Юріївки вже вирішена – як і сотні інших хуторів по Україні. Цей населений пункт залишиться тільки в людських згадках. А на території, яка була домом для десятків людей, ростиме ліс і гулятимуть вітри.
