24 лютого – офіційний день народження лотереї. Цього дня 1466 року в Бельгії була влаштована перша благодійна лотерея, що й поклала початок найпопулярнішій азартній грі всього людства.
Слово «лотерея» в перекладі з італійської означає «доля». І цю долю щодня випробовують сотні тисяч людей. Однак чернігівці не поспішають вступати до армії ловців фортуни.
— У лотерею не граю. Раніше колись намагалась, але ніколи нічого не вигравала, тому зараз не граю.
— Не беру участі ніколи – не вірю. Мені здається, що краще офіційно працювати й заробляти, бо можна отримати залежність і це недобре.
— Колись брала участь, щось вигравала, але зараз уже ні. На мою пенсію я не можу грати і ризикувати.
— Ні, справа в тому, що я ніколи не виграю, тому, аби не засмучуватись – я не беру участі.
— Немає грошей, не граємо.
— Ні, участі я майже ніколи не брала, лише одного разу придбала лотерейку за 2 гривні, мені пощастило – виграла 5 гривень, купила ще одну, але потім везіння минуло – і я вирішила, що це не моє і на цьому моя гра закінчилася.
— Брав участь, але дуже мало й вигравав мізер. Немає сенсу.
— Ні, я ніколи не брала участі в лотереї,
— Іноді, коли є такий настрій, то можу придбати лотерейний білет. Але нечасто виграю й дрібні суми. Ставлюся до державних лотерей із більшою повагою, ніж до приватних, оскільки азартні ігри втягують людей, тому треба ставитись із розумінням до своїх можливостей, адже фортуна – вона мінлива.
— Неазартний, мабуть. Ніколи не пробував, не вигравав і не граю.
— Взагалі я часто брала участь у лотереї безпрограшній, одного разу навіть виграла зламану ручку. А нещодавно зі своїм хлопцем грала в лотерейку і виграла 52 гривні, це перший такий виграш. Але насправді це не головне, головне те, що я «виграла» найкращого чоловіка у світі, а решта – це неважливе.
