Чернігівець Володимир Сорока демонструє наслідок укусу змії.
Днями відпочивав з рідними на голубих озерах.
Раптом до дітей почала наближатися змія. Батько, недовго думаючи, вхопив її і відкинув подалі. Плазун встиг вкусити чоловіка за палець. Володимир сподівався, що то вуж, але помилився. Вже за кілька хвилин рука почала німіти. Дихання ускладнилося. Довелося негайно їхати до лікарні.
— Розпух палець. Почала набрякати та боліти рука. Не міг зробити глибокий вдих, — розповідає Володимир Сорока, потерпілий.
В обласній лікарні Володимир провів майже тиждень. На лікування витратив понад 2 тисячі гривень. Чоловіка засмутила не стільки розгубленість лікарів, а відсутність елементарного антидоту від укусу змії. Замість нього медики лише заспокоювали пацієнта.
— Лікарі казали: не переймайся. Все буде добре. Дуже отруйних змій у нас немає. Все скоро мине. У травмпункті сказали, що протиотрути нема. Те саме чув і в обласній лікарні, — продовжує потерпілий.
Ані сироватки від укусів плазунів, ані вакцини від сказу в області немає, бідкається начальник управління охорони здоров’я Петро Гармаш. Киває у бік міністерства. Мовляв, там затримка із проведенням тендерів на купівлю ліків. Але до кінця року проблему мають вирішити.
— Були звернення обласної ради, голови облдержадміністрації до Президента, Кабінету Міністрів про забезпечення імунобіологічними препаратами, — говорить Петро Гармаш, начальник управління охорони здоров’я ОДА.
Чернігівщина потребує значно більше ліків, ніж їй виділяє міністерство. І покращення поки не очікується. Страждають від цього як дорослі, так і діти. Місцеві чиновники лише розводять руками.
— Найболючішим залишається забезпечення імунобіологічними препаратами, ліками для хворих на онкозахворювання та СНІД, — стверджує Петро Гармаш.
Володимир Сорока сподівається, що його випадок приверне увагу до ситуації із забезпеченням ліками та вакцинами. Адже все могло бути значно гірше, якби на його місці була дитина чи людина зі слабким імунітетом.
