Милосердя та щоденна допомога ближньому і своїй країні – саме так можна сказати про життєве кредо отця Андрія з Городні. Його добре знають не тільки парафіяни храму Василія Великого, а й багато людей із Чернігівщини та різних куточків України. Крім служби Божої, він активно займається волонтерською роботою вже багато років, за що його цінують і поважають тисячі наших захисників.
«Усе почалося ще в 2014 році, коли росія напала на нас. Тоді виникло велике питання, бо нашим хлопцям потрібно було все: від взуття, штанів, бронежилетів і багато-багато іншого. Так само, як і зараз, є потреба у багатьох речах, і коли до тебе звертаються люди, особливо військові, які молодші за мене, хлопці по 18-19 років, із проханням: «А можна нам те, те, те?» Ну як їм можна відмовити? Вони йдуть до тебе, деякі навіть хрестились в мене. То ти не можеш відмовити, а шукаєш можливості їм допомогти», — благочинний Городнянського та Сновського районів ПЦУ, настоятель храму Василія Великого, м. Городня) Отець Андрій (Романюк).
У часи активних бойових дій на Чернігівщині разом із настоятелем кафедрального храму святої Катерини в Чернігові отцем Романом вони не зупинялися ні на хвилину, навіть у часи шалених обстрілів доставляли допомогу до різних куточків Чернігова й області.
«З першого дня так само з отцем Романом (Кінником) ми все що могли, те й робили. Особливо для наших військових. Але з часом виникло питання, що багато людей, особливо тих, які виїхали з окупованих територій, не мали їжі, дитячого харчування, звичайних і банальних речей. Я навіть ніколи не думав, що почну в них розбиратися, але навчився. Ми щодня намагалися допомагати як військовим, так і цивільним», — благочинний Городнянського та Сновського районів ПЦУ, настоятель храму Василія Великого, м. Городня) Отець Андрій (Романюк).
Як і у далекому 2014 році, так і зараз у часи повномасштабної війни разом вони постійно їздять у найгарячіші точки на сході України – Краматорськ, Слов’янськ, Бахмут – та доставляють допомогу особисто.
«Зараз не так важко заїхати, як потім звідти виїхати. Бо їдеш туди на великому заряді та позитиві і знаєш, що мусиш до хлопців доїхати. А вони до тебе біжать, як діти до мами. Хоча деякі мені і в батьки годяться. Ти просто мусиш туди їхати, бо тебе там чекають. От нам же завжди приємно, коли нам роблять подарунки, наприклад, жінці букет квітів подаруєш – і вона сяє. Отак і хлопці. Ти приїжджаєш до них із банальними речами. Дома ми тут думаємо: ну, що той ліхтарик, а той ліхтарик рятує життя хлопцям», — благочинний Городнянського та Сновського районів ПЦУ, настоятель храму Василія Великого, м. Городня) Отець Андрій (Романюк).
До зборів допомоги долучаються жителі Городнянської громади – як речами, так і коштами. Також допомагають і підприємці. А ще отець Андрій тішиться підтримкою своїх рідних і близьких.
«Основні витрати лягають на плечі парафіян і людей із громади. Вони приїжджають, купують свічки, також є скринька для пожертв на ЗСУ. І всі кошти, які ми збираємо в храмі, йдуть для наших військових», — благочинний Городнянського та Сновського районів ПЦУ, настоятель храму Василія Великого, м. Городня) Отець Андрій (Романюк).
Безперечно, в зимовий час найбільше військові потребують речей, які захищають від морозів та інших сезонних неприємностей.
«Зараз найбільше потрібні буржуйки, які зігрівають бліндаж, до яких ти можеш прийти погрітися, висушити одяг. Теплі речі, такі як термобілизна, рукавички, балаклави теплі та звичайні», — благочинний Городнянського та Сновського районів ПЦУ, настоятель храму Василія Великого, м. Городня) Отець Андрій (Романюк).
Отець Андрій каже, що зупинятися навіть не має думки, адже, крім гуманітарної допомоги, нашим захисникам дуже необхідна духовна та моральна підтримка.
«Це біда, яка зараз у кожного, немає родини, яка не має знайомого чи родичів, які воюють. У мене родина дуже велика і багато військових є. Багато хто з пораненнями неодноразовими. Утім, скільки їздимо, ніколи своїх не зустрічав, усе чужі. Але коли ти приїжджаєш до городнянців, до чернігівців, які на передовій, ти бачиш ті очі, і те як своє. Навіть ті люди, яких ти не знав, але вони знали про тебе, вони так тішаться, що ти до них приїхав. Ніби найрідніший, хто в тебе є. І отакі моменти завжди надають сили – рухатися далі та наближати нашу Перемогу», — благочинний Городнянського та Сновського районів ПЦУ, настоятель храму Василія Великого, м. Городня) Отець Андрій (Романюк).
Журналіст: Марина Кирієнко
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
