Чернігівські парки потерпають від птахів, точніше від продуктів їхньої життєдіяльності. Особливо це виражено в нещодавно облагородженій зеленій зоні навпроти обласної ради. Доріжки поцятковані послідом граків, галок, ворон і, звісно, голубів. Новенькі лавочки також мають ці сліди, вочевидь, комунальники щоранку змушені відмивати їх. Чернігівці та туристи такому сусідству з птахами в центрі міста не надто радіють.
«Я приїжджа. Місто гарне, але це не добре. І, чесно кажучи, ніде не бачила такого великого напливу птахів, які отак гадять».
«Тут хоч би щось зробити. Або поспилювати верхівки дерев, або позбивати гнізда, ходити неможливо. Я голубів вважаю непотрібними птахами, користі жодної: хвороби переносять, їдять багато, гадять».
«Знищувати чи що, щоб від них здихатися? Що з ними робити?»
Проблему птахів, які загиджують територію і пам’ятки архітектури, вирішують у містах по всьому світу. У країнах Європи з такими негараздами борються давно, застосовуючи різні методи: від заборони годувати птахів, встановлення на скульптурах і дахах штирів і до стерилізації та навіть евтаназії птахів.
Чернігівські ж науковці знають, як боротися з проблемою найменш травматичним і природнім методом – відлякувати птахів із насиджених місць хижаком.
«Крик тривоги у птахів, цей крик періодично транслюється і птахи таким чином лякаються та сходять з цього місця, але він перестає діяти, коли немає певного підтвердження. Ми працювали з хижими птахами, їх навчали, використовували як репелента, були проби на полях, відлякували воронових», — розповідає старший викладач кафедри біології ЧНПУ, орнітолог Олександр Федун.
У необхідності посувати птахів на периферію спеціалісти не сумніваються, адже пернаті – це ще й санітарна небезпека для чернігівців. Воронові годуються здебільшого зі сміттєвих звалищ, а голуби, наприклад, можуть переносити на собі близько 90 збудників різних хвороб, деякі з них небезпечні для людини. Окрім того, пернаті залишають по собі до 12 кілограмів посліду щорічно, що здатен роз’їдати поверхні, наче кислота.
Озвучувати свою думку з цієї теми в Управлінні житлово-комунального господарства не надто хотіли, адже, вочевидь, пташиний послід, що летить на голови містян і псує майно громади, їх наразі не дуже непокоїть.
«З погляду екології, для міста така кількість птахів не є проблемою, це нормально. А те, що лавочки прибираються, — це факт. Їх прибирають. Так, я згодна, проблема є, біологи готові їх відлякувати, але, я думаю, це неможливо», — зауважує начальник відділу екології управління ЖКГ Світлана Чікірісова.
Утім, науковці готові запропонувати комунальникам спільний проект і переконують у його ефективності для міста.
Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Instagram та Facebook.
Птахи то реальна проблема для міста. І якщо керівника комунальних служб вона не хвилює, то може потрібно нового керівника?