Півтори години з «Кіборгами»: у Чернігові презентували довгоочікуваний фільм (Відео)

Допрем’єрний показ довгоочікуваного фільму «Кіборги» в Чернігові зібрав одночасно три кінозали, а квитки були розкуплені за добу. Знімали кінострічку в Київській та Чернігівській області, зокрема на Гончарівському полігоні  відтворили сцени танкових боїв. Бюджет становив 48 мільйонів гривень, 24 із них отримали за підтримки Держкіно. Сценарій створений Наталією Ворожбит у співавторстві з бійцями, які відстоювали Донецький аеропорт.

«Зокрема це, Андрій Шараскін, позивний «Богема», Кирило Недря – «Доцент», Євген Межевікін – «Адам», Євген Жуков – «Маршал», Олександр Сергійович Трепак – «Редут». Саме за їхніми спогадами був написаний сценарій, потім вони його вичитували та вносили свої зауваження. Майже кожного дня хтось із них був присутній на знімальному майданчику, «Доцент» узагалі провів майже половину знімального періоду з нами», — режисер фільму «Кіборги» Ахтем Сеїтаблаєв.

Як розповів один із акторів, Олександр Лаптій, у фільмі позивний «Дозор», хлопці по-різному сприймали готову роботу, але всі тільки підтримували.

«Хлопці сприймають усі однозначно: це треба робити і про таке треба говорити. Це державницька ініціатива. Декілька хлопців казали, що це просто сльози, і немає жодних коментарів, сподобалось чи ні. Це сльози і крик душі. Як сказав один із кіборгів: «Я знов це відчув, я півтори години був там, із хлопцями», — актор Олександр Лаптій.

Після перегляду фільму всі були під впливом емоцій. Дехто витирав сльози, хтось задумливо мовчав.

— Важко після фільму одразу казати, емоцій більше ніж… Начебто коли йшли, налаштовувались, що фільм тяжкий, треба спокійно дивитися. Але все одно не вдається. Сльози душать від дикої реальності. Словами це не передати.

— У мене син був в аеропорту, дивом залишився живим. Перед тим, як завалилося, зробили ротацію – і зайшли інші хлопці. Для мене це важка тема. Ні, він не пішов, йому важко це. Він бачив більше, ніж показали. Тому він не пішов, ми пішли, а він – ні. Я, коли зайшов до зали, відчув, що прийшли всі, кого я знаю, волонтери, активісти, медики, військові. Тобто половина залу це справжня сім’я.

— Фільм насправді навіть не про Донецький аеропорт, а про людей. Головна дилема – це люди, їхній розвиток. Вони думають, що знаходяться в 2017 році, а насправді все завмерло на 2014-му. І щоб перейти до майбутнього, треба розвивати себе.

— Дуже потужне кіно, я вважаю, воно трошки змінює твою свідомість. І взагалі розуміння тієї ситуації, що існує на сьогодні. Про це треба знати і про це треба говорити.

Усі глядачі, які відвідають фільм, автоматично стають учасниками благодійної акції. З кожного проданого квитка 5 гривень буде перераховано на допомогу сім’ям загиблих у боях за Донецький аеропорт.

Журналіст Марина Шолох

Оператор Михайло Пронін

Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Instagram та Facebook.