Правда і міфи про морг: чим насправді займаються чернігівські патологоанатоми (Відео)
Через вплив кіно і «чорних» анекдотів виникло узагальнене уявлення, ніби в моргу працюють кремезні та черстві люди. У багатьох людей закріпився стереотип, що професія патологоанатома обмежується лише розтином тіл. Однак щоб розібратися, чи це дійсно так, ми відвідали патологоанатомічне відділення, щоб розкрити справжню суть роботу лікарів цього фаху.
«Патанатомія – це насамперед медична галузь. На відміну від такого поширеного стереотипу, що патанатомія – це тільки мертві люди і робота тільки з мертвим матеріалом, насправді це вже давно не відповідає дійсності. На сьогодні ця робота становить приблизно 30% загальної кількості померлих, 30% часу проводимо розтини. Тому переважний обсяг і час роботи пов’язані з дослідженням зразків людей, які лікуються і ще живі, вмирати вони, на щастя, не збираються. Але мало кому відомо, що велика роль у лікуванні людей належить патологоанатому. Ми фактично виступаємо як консультанти клінічних лікарів із питань діагностики захворювань, ми їх консультуємо», — Сергій Андрєєв – завідувач патологоанатомічного відділення КНП Чернігівська міська лікарня №2.
Патологічна анатомія серед медичних спеціальностей є однією з найважливіших і найзатребуваніших, оскільки потребує глибоких і широких знань. Які риси характеру та вміння є необхідними для лікарів у цій галузі?
«Цей фах дуже специфічний. Людина має бути сконцентрованою, має вміти аналізувати, тому що працюємо з мікроскопом, тому маємо вміти аналізувати цю картину», — Сергій Андрєєв – завідувач патологоанатомічного відділення КНП Чернігівська міська лікарня №2.
«Важлива якість – це професійна компетенція, посидючість і безперервний професійний розвиток, патанатомія – це така динамічна галузь, увесь час з’являється щось нове», — Марія Столяренко – дитячий патологоанатом.
«Треба бути спокійним. Тому що якщо людина не дуже стабільна, то може бути трохи важко, бо буває різне, бувають і діти, це напружує, тому і треба бути спокійним», — Сергій Хохлов – санітар.
У цій медичній галузі часто трапляються нестандартні та цікаві ситуації.
«Цікавих випадків дуже багато і неочікуваних. Що на згадку приходить, то це те, що, наприклад, банальна річ – апендицит, те, що всім здається нікому не потрібним, але трапляються пухлини, людина оперується і вважає, що все добре, а там процес може бути ще на багато років лікування», — Сергій Андрєєв – завідувач патологоанатомічного відділення КНП Чернігівська міська лікарня №2.
Робота в цій сфері є важкою на моральному й емоційному рівні. Чи виникає у співробітників потреба звертатися до психолога?
«Стосовно психолога, я в принципі жодного разу не була і, здається, ніхто з моїх колег також», — Марія Столяренко – дитячий патологоанатом.
«Я навіть про таке і не чув, можливо, комусь і треба, та це не тільки в нашій сфері, стрес є у різних сферах», — Сергій Хохлов – санітар.
«Ні, я сама собі психолог, я коли приходжу на роботу, то абстрагуюся, що це просто робота, це не особисте, і все, тоді так спокійніше, бо якщо це сприймати близько до серця, неможливо витримати. Людина – таке творіння Боже, що пристосовується до будь-чого», — Олена Москальова – санітар.
Журналіст: Іра Пономаренко
Оператор: Сергій Бутько
