Сіль на тротуарах: боротьба з льодом може перетворитися на екологічну проблему (Відео)
Висипання солі та піску на тротуари і дороги під час ожеледиці може стати загрозою для нашої природи. На цьому наголошують вчені-екологи. Тривалий час вони намагаються донести до влади міста, що надлишкова сіль є токсичним компонентом для дерев, кущів та інших зелених насаджень міста, адже протягом вегетативного періоду рослини живляться із талої підсоленої води.
«Рослини реально зачахнуть, вони уповільнюються у рості, виникають некрози листя, хлорози, пожовтіння, дерева, зокрема, раніше скидають листя»,- еколог, кандидат біологічних наук Юрій Карпенко.
Дослідження викладачів Чернігівського національного колегіуму ім. Т.Шевченка, яке вони провели торішнього зимового періоду, показали, що солі в Чернігові на дороги і тротуари комунальники не шкодують. Екологи дослідили сніговий покрив на ґрунтах в дев’ятьох місцях Чернігова. Шукали нітрати, сульфати, важкі метали та хлориди.
«Дослідження проводилися на базі Всеукраїнської лабораторії малої академії наук Києва, ми маємо результати: є перевищення певні за сульфатами, за хлоридами, за нітратами і здебільшого це в центральній частині міста», — еколог, кандидат біологічних наук Юрій Карпенко.
Найбільше натрій хлору поглинають клени гостролисті, липа серцелиста, гіркокаштан звичайний. Ці дерева переважають у нашому місті.
«Це найпоширеніші наші деревні рослини, які ростуть у придорожній смузі, які створюють своєрідний екологічний каркас і захищають від пилу, від сажі, важких металів як будуть реагувати на сіль голонасінні, а вони чутливі, як будуть реагувати на це сакури? Цих досліджень ніхто не проводив», — еколог, кандидат біологічних наук Юрій Карпенко.
«Екологи просять використовувати сіль для посипання доріг і тротуарів дуже обережно. Натрій хлор – це розчинна сіль. Із водою вона може потрапляти в придорожню смугу на відстані від 3 до 5 метрів. Таким чином сіль із дороги може легко опинитися на зеленій зоні», — журналіст Яна Титенок.
Комунальники запевняють, що, прибираючи від льоду дороги і тротуари, шкоди місту вони не завдають, їхня техніка працює обережно, сіллю посипають, згідно з держстандартами.
«Вичайна технічна сіль, така, як у нас на кухні, тільки там просіяна і чиста, а тут із домішками, брудна, вона крупна, це звичайна сіль. Ми ж сіль теж виливаємо в каналізацію до нас жодних претензій не було, ніколи жодних приписів, що це потрапляє в землю», — начальник цеху прибирання АТП 2528 Олександр Войтенко.
У групі ризику від надлишку солі знаходяться й водні об’єкти. Щоправда, чернігівські поки що у безпеці, констатують у Деснянському басейновому управлінні водних ресурсів. У березні картина, звісно, стане яснішою, хоча після торішньої зими перевищення вмісту солі у воді на річках Чернігова не зафіксовано. Буквально сьогодні водники дослідили річку Стрижень біля Єськова та РАЦСу. Результати задовільні.
«За нашими даними, вище вулиці Єськова концентрація хлоридів, ми отримали результат, що концентрація хлоридів вище вул. Єськова становить 31 мг/літр, а концентрація хлоридів біля РАЦСу становить 54 мг/літр. Тобто, видно, що місто має антропогенний вплив на річку, зокрема хлориди, якщо взяти, що гранично допустима концентрація становить 300 мг на літр, то нинішні показники – це вчетверо менше, ніж гранично допустима концентрація», — заступник начальника Деснянського БУВР Вадим Потапенко.
Європа вже давно вчиться використовувати альтернативні види боротьби з ожеледицею, наприклад, хлорид натрію, так званий аналог природного бішофіту. Він навіть корисний для рослин.
Та шукати сучасних засобів боротьби з льодом Чернігів наразі не буде. На цьогорічну зиму АТП-2828 підготувало 13 тисяч тонн солі та пісково-сольової суміші, дороги і тротуари підсипатимуть за першої-ліпшої нагоди. Екологи в розпачі і просять владу міста дослухатися до їхніх порад, аби не згубити зелені легені Чернігова.
Журналіст Яна Титенок
Оператори Сергій Бутько, Михайло Пронін
Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Instagram та Facebook.
