Танцмайданчик, каток і арена для кулачних боїв: в’їзд до Чернігова прикрашала «епічна» споруда (Відео)

Споруда, яку знають покоління чернігівців. Понад тридцять років тому в’їзд до Чернігова прикрашала не тільки Катерининська церква, а й справжній танцмайданчик.

«У весняний, літній та осінній період там влаштовували танці. Грав живий оркестр або музика з магнітофонів, записи. А взимку там влаштовували ковзанку. Туди з’їжджались люди з усіх кінців тоді ще невеликого міста Чернігова», — Сергій Лаєвський, директор Чернігівського історичного музею ім. В. Тарновського.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Заміна плитки біля Катеринки: нова петиція на сайті міськради

Був він у вигляді кола, заасфальтованого й огородженого сіткою. Мав назву КОРД, адже спершу слугував як майданчик для запуску кордових моделей літаків. З’явився в середині 60-х років і зник у середині 80-х. Ті чернігівці, кому за 50, добре його пам’ятають.

— Танцювальний майданчик був. Дівчата були гарні.

— Ну, майданчик був… Танцювальний майданчик був. Це давно було вже.

—  Я дуже рідко там була, але молодь, знаю, ходила.

— Майданчик такий. Загороджений. Музика була. Огорожа була.

У ті часи танцювальних майданчиків було два. Інший – у районі вулиці Князя Чорного. Між ними була активна конкуренція. Така собі боротьба за свій район.

«У різних районах нашого міста молодь з’ясовувала стосунки, починаючи із запитання «Ти з якого району?» В той час між собою конкурували два танцмайданчики, і місцеві вважали, що хлопці з інших районів не мають права зачіпати місцевих дівчат, із ними танцювати», — Сергій Лаєвський, директор Чернігівського історичного музею ім. В. Тарновського

У 80-90-х відбулося перепланування території. Падіння комунізму та відродження віри.

«Біля храму були навіть поховання, і це були фактично танці на кістках. Для кожної речі має бути своє місце. Адже храм – це місце спокою, місце спілкування людини з Богом. Безумовно, це речі непоєднувані», — отець Роман, настоятель Катерининського храму.

Із цікавих фактів. За словами очевидців, після закінчення сезону ковзанів лід із майданчика скидали просто з гори біля церкви, після цього дітвора мала додатковий заробіток – із криги, що танула, діставали монетки, які губили відпочиваючі під час катання на ковзанах.

Журналіст Олег Дешура

Оператор Дмитро Дриганов