У Чернігові пройшла п’ята церемонія нагородження «Лицарським хрестом Добровольця» (Відео)
Оркестром, квітами й народними відзнаками – так Чернігів вітав сіверських добровольців з їхнім офіційним святом. 14 березня в заповненій залі драмтеатру пройшла ювілейна церемонія нагородження орденом «Лицарський хрест Добровольця», започаткована чернігівськими волонтерами.
«Це п’ята церемонія нагородження за чергою. Під час кожного заходу ми відзначали по 20 добровольців, четверо з яких, на жаль, загиблі. По факту, це вже буде 100 добровольців. У нас велика радість – до нас приїхав Василь Миколайович Шкляр, із нами народна артистка України Жанна Боднарук, із нами народна артистка України Марина Гончаренко, найкращі колективи Чернігова. Ну, і, власне, на сцені сьогодні буде команда наша волонтерська», – Оксана Тунік-Фриз, організатор заходу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Комбат добровольців із Чернігова про ген мисливця і про те, як воюють українці
Першими на заході згадують імена Героїв, які вже ніколи цього не почують. Один із них капітан Євген Лоскот, який у 2014 році зупинив рух колони росіян у бік Щастя. Потрапивши в оточення, чоловік останньою гранатою підірвав себе, вигукнувши при цьому «Слава Україні!».
«За тими даними, що в нас є, він ще залишався після того, як підірвав себе гранатою, чотири дні живим. І добивали його, дострілювали в голову 9 вересня», – Ксенія Лоскот, мати загиблого бійця.
Минулого року мати й син загиблого Євгена отримували державну нагороду з рук Президента України на військовому параді, але нині зізнаються – орден Добровольця має не менш важливе значення.
«Я вважаю його по духу добровольцем, і ця відзнака повністю його», – Ксенія Лоскот, мати загиблого бійця.
«Я знаю, що мій тато Герой», – Тарас, син загиблого Євгена Лоскота.
Не звиклі до уваги, скромно, але з трепетом і сльозами на очах піднімаються на сцену по свою нагороду сіверські бійці, які першими прийняли виклик ворога й пішли на фронт за власним бажанням.
«Коли почався Майдан, у нас була маленька дитина, її елементарно не було з ким лишити. А вже коли почалась війна, я жінці сказав, що не можу тут сидіти, й пішов у військкомат. Спочатку «Десна» – навчання, потім 37-й житомирський полігон і влітку в 2015 році потрапили вже на Донбас. Спершу Попасне, потім Донецький аеропорт, околиці аеропорту, селище Опитне», – Вадим Лобко, доброволець.
Вадим знає, що його «Лицарський хрест Добровольця», як і решта орденів, виготовлений за кошти небайдужих людей, носить звання народного, а тому займає особливе місце на грудях і в серці бійців.
«Однозначно – народна. Тим паче, зважаючи на те, що нині відбувається в нашій державі, дуже болить і дуже важко на це все дивитися, тому народна однозначно краще», – Вадим Лобко, доброволець.
«Ну, дуже приємно! Можливо, наше міністерство не завжди нас за заслуги винагороджує, але люди бачать, люди знають. І людська повага більш важлива», – Олександр Іваненко, молодший лейтенант.
Отримавши свою нагороду, корюківець Олександр Іваненко поспішає повернутися до служби, адже сьогодні він – заступник командира 9-ї танкової роти з морально-психологічного забезпечення.
«Як казав мій колега один, Микола Воронін, ми прийшли у військо ще тоді, коли це не було мейнстримом, і залишились тут, коли це вже було не модно. Тобто, на даний час ми залишаємось і виконуємо ті завдання, які нам доручають», – Олександр Іваненко, молодший лейтенант.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лицарські ордени: на Чернігівщині нагородять добровольців
Вшановуючи добровольців Чернігівського краю, організатори заходу з приємністю відзначають – їхня нелегка, але важлива справа крок за кроком шириться по всій Україні.
«Наприкінці ми будемо вшановувати добровольця з Івано-Франківщини і, власне, будемо передавати цю естафету на Західну Україну, щоб вони там також продовжували цю справу – нагородження добровольців. У серпні місяці у Львові проходитиме в такому ж форматі захід, ми там будемо співорганізаторами. Тобто Львів уже продовжує нашу справу», – Оксана Тунік-Фриз, організатор заходу.
Отримавши належну увагу, відчувши достойну підтримку та повагу, сьогодні сіверські добровольці знають – хоч як би важко було, але в Україну прийде мир.
«Усе буде добре», – Вадим Лобко, доброволець.
Журналіст Альона Макаренко
Оператор Дмитро Дриганов
