В історичному центрі багатовікового красеня Чернігова, на Валу, поряд із пам’ятником геніальному українському пророку Тарасу Шевченку, пишно квітує вікова красуня, що зачаровує жителів і гостей нашого міста рясністю цвіту та ніжністю запаху. Вишня-антипка, що корінням сягає ХІХ століття, оповита легендами, які про неї складають місцеві жителі, адже немає точних відомостей про те, хто і коли висадив цю теплолюбну красуню в північній столиці України, історики обмежуються лише коротенькими загальними даними.
«В історії залишилися джерела, що коли на початку ХІХ століття Чернігів втратив свою важливість як місто-фортеця, тоді почали в центрі міста та на його головних бульварах висаджувати дерева»,- Сергій Черняков – вчений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
Гадаю, у вас виникне цілком логічне запитання. Якщо невідомо, коли точно була висаджена вишня, то звідки ж тоді ми знаємо, що їй понад 120 років? Відповідь на це запитання ми також маємо.
«Є невеличка історія: в 2009 році «Чернігів стародавній» запросив до міста відомих природоохоронців.
Відомі природоохоронці обстежили наші старі чернігівські дерева, отоді й визначили вік нашої вишні-антипки та зазначили, що це найстаріша вишня-антипка в Україні»,- Сергій Черняков – вчений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Чернігівщині знаходяться унікальні Узруївські джерела (Фото)
Тоді на чернігівську красуню-рекордсменку нарешті звернули належну увагу і до міста запросили одного з найкращих лікарів для дерев – Володимира Вєтроградського, він чимало чаклував над віковою вишнею.
«Було зроблено попередні роботи: обрізку дерева, його попередній захист, мульчування навколо дерева. Але цю роботу треба продовжувати»,- Сергій Черняков – вчений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
Завдяки професійній роботі арбориста наша чернігівська красуня досі буйно квітне на Валу та зачаровує перехожих не лише цвітом, але й неймовірним запахом. До речі, плоди вишні-антипки використовують у парфумерії.
«Якщо вишня, то хтось скаже «їстівна». Ні, вона декоративна. І використовується здебільшого в парфумерії. Для одеколонів, парфумів»,- Сергій Черняков – вчений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
Скільки всього цікавого можна дізнатися про чернігівську вишню-антипку, що вже понад сто років красується на старовинному Валу. Та найкраще, звісно, один раз поглянути на неї, аби назавжди запам’ятати красу та аромат нашої славетної вишні-рекордсменки.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Журналіст Таліна Тарасенко
Оператор Сергій Бутько
