5 грудня 2023 року в Чернігівському кафедральному соборі святої великомучениці Катерини попрощались із двома Захисниками України – Павлом Пилипеєм та Анатолієм Бібіком, які загинули під час виконання бойових завдань на передовій.
Павло Пилипей народився 16 січня 1983 року в місті Чернігів, де в подальшому і проживав. На захист України чоловік став від початку збройної агресії росії проти України – в 2014 році він боронив нашу країну в АТО. З початком повномасштабного вторгнення чоловік вдруге став на захист рідної країни в лавах ЗСУ.
«Він доброволець, прийшов 24 лютого 2022 року, захищати. Учасник АТО в минулому. Прийшов захищати місто Чернігів і всю Україну. Далі проходив службу тут, на теренах Чернігівської області, до 3 листопада 2023 року. Потім його направили виконувати бойові завдання на схід. Там і загинув, геройськи загинув», — Андрій Карась – побратим загиблого Павла Пилипея.
Рідні та побратими Павла Пилипея згадують про нього, як про надзвичайну добру, життєрадісну та веселу людину. За їхніми словами, він вмів підтримати, розважити та завжди зберігав свій позитив, до останнього чоловік вірив у краще та в коротких розмовах із друзями переконував, що все обов’язково буде добре. Саме таким він навіки житиме в пам’яті побратимів і друзів.
«У нашій пам’яті він завжди залишиться молодим і веселим хлопцем, який міг підбадьорити і на власному прикладі показати, як нести службу та захищати державу», — Андрій Карась – побратим загиблого Павла Пилипея.
Анатолій Бібік народився 18 лютого 1965 року в Чернігові, в цьому місті він прожив усе своє життя. На захист України чоловік став із перших днів повномасштабного вторгнення. Рідні Анатолія розповідають, що 24 лютого 2022 року він пішов на роботу, утім, на підприємстві повідомили, що наразі діяльність призупинена. Тож одразу з робочого місця чоловік вирушив до місцевого територіального центру комплектування та соціальної підтримки, аби боронити країну від ворожої навали.
«Він у Новоселівці був, із 24 лютого він одразу пішов добровольцем. Потім в Авдіївку, Афган пройшов», — Тамара Троцик – родичка загиблого Анатолія Бібіка
У житті Анатолія Бібіка ця війна – друга. З 1983 по 1985 рік чоловік воював в Афганістані. З початком повномасштабного вторгнення чоловік пішов добровольцем у 1-шу Танкову Сіверську бригаду, в складі якої спершу боронив Чернігівщину, а з травня 2023 року виконував бойові завдання в районі Авдіївки як гранатометник. Для друзів і рідних він назавжди залишиться відважним захисником і найкращою людиною.
«Анатолій дуже чесна, дуже порядна людина, він… сама душа. З дитинства знаю його, він усе життя був усміхнений, добродушний. Ну… розумієте, людина, від нього завжди віяло теплом. Він турбувався про сім’ю, дітей, дуже любив внуків. Шкода, шкода, що гинуть такі»,- Тамара Троцик – родичка загиблого Анатолія Бібіка
Журналіст: Таліна Тарасенко
Оператор: Сергій Бутько
