У Спасо-Преображенському соборі в Чернігові відкрили нову виставку. Вона присвячена князям, які розпочали та завершили будівництво Спаса Чернігівського — Мстиславу Хороброму та Святославу Ярославичу.
Виставку відкрили у День Соборності України. Цього дня в соборі відбувся молебень за Україну, а також представили експозицію, що розповідає про роль князів у формуванні одного з найдавніших храмів Русі-України.
«Тисячу років і сотні тисяч людей, яких об’єднав Спас. Але ті, хто його фондували, – це Мстислав і Святослав. Вони заслуговують нашої особливої шани.»,- Наталія Реброва – генеральний директор НАІЗ «Чернігів стародавній»
Спасо-Преображенський собор згадується в писемних джерелах майже тисячу років. За цей час храм неодноразово змінювався, добудовувався та зберігав свою функцію духовного центру міста. Над його формуванням працювали різні покоління.
«Коли ми говоримо про Спас, ми дійсно говоримо про сотні людей, які його започаткували, які вклалися в його історію протягом тисячі років.»,- Алла Батюк – науковий співробітник НАІЗ «Чернігів стародавній»
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Коли вимикають світло, в будинках стає холодно»: як мешканці модульних будинків живуть під час відключень (Відео)
Водночас виставка зосереджується на двох князях, чия діяльність безпосередньо пов’язана з появою та завершенням Спасо-Преображенського собору.
«Сьогодні ми маємо честь говорити про двох князів-фундаторів Спаса, про двох сильних особистостей, без яких Спаса, можливо, й не існувало б. Це Мстислав Хоробрий і Святослав Ярославович.»,- Алла Батюк – науковий співробітник НАІЗ «Чернігів стародавній»
Будівництво храму розпочалося за князя Мстислава Хороброго — засновника Чернігівського князівства.
«Мстислав Хоробрий – це початок Спаса, це людина, яка розпочала історію собору.»,- Алла Батюк – науковий співробітник НАІЗ «Чернігів стародавній»
Завершити зведення собору Мстислав Хоробрий не встиг. Після його смерті роботи продовжилися вже за іншого князя.
«Мстислав Хоробрий розпочав будівництво Спаса, але не зміг його завершити. Проте на цьому історія будівництва Спаса не завершилася. Продовжив її уже наступний князь – Святослав Ярославович. Він продовжив справу свого дядька, Мстислава Хороброго, та продовжив і завершив будівництво й оздоблення нашого Спаса. Зрештою Мстислав надав символізм державності цій споруді, а Святослав – духовної завершеності.»,- Алла Батюк – науковий співробітник НАІЗ «Чернігів стародавній»
В експозиції представлено матеріали, які пояснюють внесок кожного з князів у створення Спасо-Преображенського собору та його значення для Чернігова ХІ століття.
«Наш Спас – це не просто храм, це кам’яний літопис двох князів, які майже тисячу років тому заклали особливий сенс, який сьогодні ми маємо розуміти.»,- Алла Батюк – науковий співробітник НАІЗ «Чернігів стародавній»
«Давайте ми будемо впевнені, що зможемо відстояти Україну та зможемо привести у відповідність наш Спас. Бо, очевидно, що це наш паспорт і той документ, яким ми всі разом маємо пишатися.»,- Наталія Реброва – генеральний директор НАІЗ «Чернігів стародавній»
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
