Загадкове «чудовисько» або янгол-охоронець: еколог розповів таємницю живої скульптури (Відео)
Початок листопада, за вікном дедалі більше сірих кольорів, утім, у нашому місті все ще вистачає цікавинок, які надають вулицям унікальності. Одні створені комунальними службами, а деякі мають більш загадкове походження. Чернігівський янгол-охоронець, або міське чудовисько, як його тільки не називають, височіє неподалік виїзду з міста. Цікавимося у знавців екології, що то за рослини утворили таку скульптуру.
«Дикий виноград п’ятилистий і хміль звичайний зробили для Чернігова таке невеличке ботанічне диво. Маючи опору, ці ліани можуть створювати образи оберегу або ж монстра, такої живої топіарної цікавинки. Якщо говорити про біоекологію цих рослин, то це швидкорослі ліани, але за походженням вони різні. Хміль звичайний – це наш природний вид, він зустрічається в нас у заплавних лісах. А дикий виноград – це вид, який до нас був привезений із далекого сходу, тобто фактично Північно-Американського регіону», — Юрій Карпенко, завідувач кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г.Шевченка.
Зараз на дикому винограді добре видно майже достиглі плоди, якими живляться птахи. А ще він не боїться морозів, тож гарно переживе будь-яку зиму.
«Рослини невибагливі, вік біологічний може становити кілька десятків років, нашим рослинам, я думаю, понад 30 років. А загалом дикий виноград може рости до 100 років і більше. Хміль щороку оновлюється та відростає від землі. Старі пагони, які частково здеревеніли, також можуть давати нові пагони. Вони не бояться ні морозів, ні посухи, навіть стійкі до антропогенного навантаження, тобто є на перехресті»,- Юрій Карпенко, завідувач кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г.Шевченка.
Достеменної версії, як ці рослини потрапили на це місце, немає, але є кілька припущень.
«Є кілька думок, я сказав би, всі вони мають право на життя. Насамперед, можливо, хтось висадив цілеспрямовано, щоб задекорувати стовп, який мав не дуже естетичний вигляд. З другого погляду, можливо, це птахи, які, з’ївши ягоди винограду, могли перенести насіння. І третя версія: можливо, хтось небайдужий захотів залишити по собі такий слід. І одночасно висадив дві ліани – дикий виноград п’ятилистий і хміль звичайний», — Юрій Карпенко, завідувач кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г.Шевченка.
До речі, дикий виноград часто використовують із декоративною метою. Ним оздоблюють будинки й альтанки.
«Швидкоросла рослина, її можна легко формувати та стригти, надаючи різних форм, у висоту та ширину, а також надавати аркової форми. Вони можуть утворювати затінок або живу стіну, що зменшує шум потрапляння токсичних газів», — Юрій Карпенко, завідувач кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г.Шевченка.
Тож якщо вам удома бракує затінку та зеленого оздоблення, ця рослина чудово приживеться на вашому подвір’ї, головне – вчасно її формувати так, як вам потрібно.
Журналіст: Марина Кирієнко
Оператор: Сергій Бутько
