35-річний чернігівець хотів придбати машину в іншій області. Вирішив не їхати сам, а скористатися послугою перегону авто. Знайшов на сайті оголошень потрібну людину. Не перевіривши репутації водія, перерахував чоловікові 10 тисяч гривень.
Однак ані машини, ані грошей довірливий чернігівець так і не отримав. Телефон «перегонщика» вже кілька днів мовчить.
Після цього постраждалий звернувся до поліції. Правоохоронці проводять перевірку. Знайти шахрая в такому випадку вкрай складно, зізнаються у поліції.
Разве это мошенничество? Никах договоров не заключалось… Это обычный лохотрон. Тот написал нужны деньги, мол я машину вожу, а этот взял и перечислил ему, наче б то оказал материальну допомогу… Если хватает ума пользоваться нетом, а также заработать на машину, то должен и далее соображать! Здесь налицо действия сугубо добровольные и нарушений прав, из содержания статьи не усматриваю. Тому в необходимости государственной защите в этом случае не вижу. Так как государством установлены правила купли продажи, которые не соблюдал сам лох!
Вопрос второй — жалко ли мне лоха? Очень жалко! Однако, коммент давал абстрагируясь от личных чувств.