Надзвичайно цікава історія створення бібліотеки. Її вiдкрили 28 березня (15 березня за старим стилем) 1877 року на пiдставi статуту, затвердженого мiнiстром внутрiшнiх справ 9 лютого того ж року і започаткована зусиллями групи демократично налаштованої iнтелiгенцiї мiста.
Серед її фундаторiв – імена вiдомих далеко за межами нашого мiста О.А. Тищинського, подружжя Русових, П.П. Червiнського, О.М. Борсук, О.П. Карпинського, М.О. Константиновича, К.Д. Милорадовича, В.Є. Варзара, I.Г. Рашевського, та iнших.
До створення та подальшого існування цього культурного закладу причетнi також відомі не тільки на теренах Чернігівщини, а й за її межами I.Л. Шраг, П.С. Єфименко, М.Ф. Лiндфорс, подружжя Коцюбинських та Грiнченкiв, М. Вороний, Г. Коваленко, О. Глiбов та iншi вiдомi люди. Спершу бібліотека існувала як газетна читальня. Вже через рiк, 18 лютого 1878 року, рiшенням засновникiв при читальнi вiдкрито бiблiотеку. Книжки для неї подарували самi засновники.
Власнi бiблiотеки для спiльного користування передали О.А. Тищинський і С.Д. Нiс, частину свого зiбрання подарувало подружжя Русових. Пожертви на утримання бiблiотеки i придбання книг надавали й iнші члени правління. Одним, хоч і незначним джерелом надходжень, була і плата за користування книгами. На кiнець першого року iснування фонд бiблiотеки налічував 564 книжки.
Функціонування бiблiотеки в тi часи було пов’язане з багатьма труднощами. Всi зусилля правлiння були спрямованi на пошук коштiв на придбання книг, передплату перiодики, плату за примiщення. Протягом перших 8 рокiв бiблiотека не мала навiть власного примiщення. Окремий будинок по вул. Преображенськiй пiд тиском громадськостi мiська управа видiлила лише у 1895 роцi.
Пожвавленню в роботі бiблiотеки посприяло включення до складу правління М. Коцюбинського, М. Вороного та iнших письменникiв. Велику допомогу надавала чернiгiвська українська «Громада» i товариство «Просвiта». Тут органiзовували народнi читання, публiчнi лекцiї, концерти. Навколо бiблiотеки об’єдналася найбільш прогресивно налаштована iнтелiгенцiя. Це викликало невдоволення влади i, коли там виявили нелегальну лiтературу, бiблiотеку закрили. Це сталося в 1909 роцi.
Наступного, 1910 року, її знову вiдкрили, але пiд новою назвою – міська. Як заклад, що належить мiському самоуправлiнню. Наступний перiод роботи бiблiотеки вiдзначається повним затишшям.
Разом із лiквiдацiєю мiського самоврядування i передачею всiх освiтнiх закладiв Наросвiтi з 12 сiчня 1919 р. функцiонування бiблiотеки тимчасово припиняється. Але, незалежно від цього її книжковий фонд поповнюється книгами нацiональних бiблiотек i бiблiотека утримується за державний кошт.
У липнi 1919 р. було прийняте рiшення про вiдкриття на її базi центральної зразкової губернської бiблiотеки.
У 1920 р. бiблiотека переходить у нове примiщення по вул. Радянськiй, 31. Та наступного року сталася пожежа яка знищила багато майна i цiнної лiтератури. Тiльки в 1922 роцi бiблiотека почала працювати регулярно. В тому ж році бiблiотецi присвоєно iм’я В.Г. Короленка.
Державною обласною бiблiотека стала в 1934 році. Відтоді вона – центр методичної, бiблiографiчної та краєзнавчої роботи в областi.
24 серпня 1941 р. пiд час бомбардування мiста фашистською авiацiєю бiблiотека була зруйнована. 216-тисячний фонд i майно майже повнiстю знищено.
У перiод тимчасової окупацiї 1941-43 рр. бiблiотека працювала як мiська, зосередивши у своїх фондах 148 тисяч томiв із рiзних місць мiста. Пiд час визвольних боїв за Чернiгiв i цей фонд було знищено.
Пiсля вiйни бiблiотека швидко вiдновилась. 5 тисяч книжок надiйшло з книгосховищ мiста i було зiбрано населенням, 18,6 тисяч томів надiйшло з Держфонду. Вже 1 грудня 1943 р. бібліотека запрацювала.
За повоєннi роки бiблiотека повнiстю вiдновила свою роботу, стала ще багатшою i впорядкованiшою.
Спершу вона розмiщувалася в примiщеннях на вул. Попудренка, 60 i Єлецькому монастирi, а з 1974 року розмiстилася по вул. Ленiна, 41. Нинiшнє примiщення бiблiотеки – пам’ятник архiтектури початку ХХ столiття – побудоване для дворянського земельного та селянського банкiв, відбудоване у післявоєнні роки.
За великі досягнення та з нагоди 100-рiччя заснування бiблiотеку нагороджено Почесною Грамотою Верховної Ради УРСР.
Бiблiотека сьогоднi – головне книгосховище областi, культурно-просвiтницький, науковий та iнформацiйний заклад, що забезпечує акумуляцiю i використання друкованих видань, науково-методичний центр масових бiблiотек, центр, що забезпечує координацiю дiяльностi бiблiотек на територiї областi.
Загальний фонд бiблiотеки налiчує 805 тисяч примірників. За потужнiстю видань сучасних документiв – це найвагомiша бiблiотека областi. У складi фонду – 83% наукових, спецiальних, навчальних, довiдкових i науково-популярних видань. Щорiчно передплачується 750 назв перiодичних газет, журналів, часописів України, Росiї та iнших держав. Особлива цiннiсть – фонд рiдкiсних книжок та періодики ХIХ – початку ХХ ст., що налiчує понад 15 тисяч одиниць, та фонд краєзнавчої літератури.
У бібліотеці постійно проводять цікаві заходи: виставки, презентації, конференції тощо.
