Гратимуть на ударній установці та співатимуть пісень: у селі на Чернігівщині створюють естрадну групу
Село Володькова Дівиця, що на Чернігівщині, – особливе. Воно велике, із населенням 4500 жителів. Тож, як кажуть, у селі є з ким і для кого працювати.
А невдовзі життя в населеному пункті обіцяє стати веселішим. Адже директор Володькодівицького будинку культури Сергій Погорілий має намір створити вокальний гурт.
«Я працюю директором будинку культури зовсім недавно, але маю велике прагнення, щоб село жило і відроджувалося. Аби діти не шукали собі якоїсь забави, а займалися корисною справою. Я маю педагогічну освіту і мені дуже болить, коли діти «пропадають», починають вживати спиртне або інші речовини.
І час зараз такий, що дорослі в напруженні, бояться майбутнього через ціни й інформацію, отриману з телевізора. І діти від усього цього ховаються в телефоні. От я і хочу долучити цих дітей до корисної справи», – у коментарі для ЧЕline зазначив Сергій Погорілий.
Про себе чоловік розповів, що з шостого класу сам співав і грав у вокальній групі. Потім у восьмому класі створив вже свою групу. 13 років пропрацював у школі, де опікувався дитячою групою. Але в музикуванні сталася велика перерва, бо займався бізнесом. Імовірно, нині настав час повернутися до музики й організації цікавого дозвілля.
«Відшукав зламані, запущені інструменти, купив їх за свій кошт, поремонтував. Колонки, мікрофони, шнури старі і дещо інше перепало від старого клубу, який нині не функціонує. Для естрадної групи наша Носівська громада допомогла придбати ударну установку. Вона коштує більше як 14 тисяч гривень. Громада взагалі нас дуже підтримує, я за це вдячний і просто не маю права діяти інакше. Бо і молодь задум підтримує, і староста в селі.
Брати участь у групі запропоновував усім охочим і дітям, і дорослим. Адже колись у нас тут була група естрадна давно-давно.
До речі, біля будинку культури був танцмайданчик, який, може, років вісім не функціонував, то мені наша молодь залюбки допомогла привести це місце у належний стан. Повирубували зарослі, повикошували траву, прибрали. І влітку в нас уже на цьому місці була дискотека», – розповів пан Сергій.
Передбачається вісім чи десять учасників групи. Бо є намір набрати на кожен інструмент по кілька осіб, аби була конкуренція і було ким замінити учасника в разі хвороби, щоб не скасовувати заплановані виступи.
«Я з досвіду знаю, що одразу захочуть багато дітей, а потім половина відсіється. Залишаються лише найсильніші. Тому й запрошую більше людей.
Щоб грати, вже практично все є, хіба що шнурів якихось треба буде докупити. Ось поремонтував стару електрогітару, бас-гітару, мікрофони є, підсилювачі, колонки, є й ударна установка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи засяє цьогоріч вогнями «губернаторська» ялинка?
А для нашого фольклорного ансамблю, коли рік тому прийшов сюди працювати, один баян купив за свої кошти неновий, а другий баян купили для сільської ради, староста допоміг. І так потихеньку підкуповуємо барабани, бубни, тарахтушки, щоб виступати. Клавішні нам виділив відділ культури і підсилювач ще один.
Гратимемо фольклорні пісні, можливо, робитимемо сучасну обробку цих пісень. Звісно, що українське співатимемо.
Дітки вже приходили, виявилося, що є не тільки є охочі, а є й ті, хто вміє грати, бо їздять навчатися до Ніжина», – повідомив він.
А дорослі, за словами директора будинку культури, наразі якісь несміливі, а може, зайняті домашніми клопотами та вирішенням своїх проблем.
До речі, створення естрадного гурту – не єдина справа, над якою нині працює пан Сергій. Минулого тижня він зустрічався з батьками, які хочуть, аби чоловік навчав малювання їхніх дітей. Це буде безкоштовний гурток.
Також вдалося реалізувати цікаву ініціативу, що до вподоби всім жителям.
«У сільраду поставили гучномовець, щоб трішки людей вивести з депресії. Купив я ретранслятор. Іноді даємо якісь оголошення, іноді привітання, а так – грає музика. Люди приходять і дякують, навіть буває, що й плачуть», – розказує Сергій Погорілий.
Однозначно, що в творчій і доброзичливій атмосфері жити веселіше та приємніше.
«Ось у жінок, які ходять на фольклорний ансамбль, складна доля практично в кожної. То кажуть, що завдяки тому, що вириваються на ці зустрічі раз на тиждень і на різні виступи, відчувають, що живуть і комусь потрібні. Відволікаються від щоденних турбот. Сподіваюсь, що й інші односельці, побачивши це, «підтягнуться». Бо все це робиться для того, щоб село наше ожило. І дуже хочемо, щоб, як і обіцяли, наступного року нам зробили капітальний ремонт будинку культури», – сподівається директор Володькодівицького будинку культури.
Ірина Осташко
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv